Диктат оскаженілих "бензоколонок" добігає кінця: Волох вказав на важливий момент
В останнє десятиліття в світових розкладах відбулися серйозні зміни, які можуть привести до кінця країн-"бензоколонок".
Про це на своїй сторінці в Facebook пише блогер Карл Волох.
"Згадайте вислів покійного Шимона Переса (ізраїльського політика, - ред.), що став у кінці життя найбільшим на планеті політичним мислителем: "Все світове зло - від нафти". Багато тоді порахували це лише натягнутою метафорою. А насправді, спробуйте перерахувати країни, що є головними бенефіціарами нафтових надприбутків - Росія, Іран, Венесуела, Саудівська Аравія і кілька аналогічних мракобісних арабських держав поменше..." - зазначив він.
За словами Волоха, практично за більшістю сучасних війн, терористичних рухів і великомасштабної корупції стоять саме ці режими, що не випадково.
"Звичайно, прямого зв'язку між кількістю в країні вуглеводнів і її аморальністю, агресивністю, мракобісністю немає (згадайте хоч Норвегію). Проблема тут інша: гігантські доходи від енергетичних ресурсів нерідко потрапляють країнам, які за рівнем економічного і технологічного розвитку (а також і людського) неконкурентноздатні", - уточнив блогер.
Він додав, що ці гігантські незароблені багатства дозволяють країнам, не встаючи на шлях прогресу, грати непропорційно важливу роль у світових справах, просувати ідеології, витіснені на узбіччя цивілізації, фінансувати війни і терористів, підкуповувати зарубіжних політиків або навіть оголошувати бойкоти.
"А потім прийшов гідророзрив - технологія, що дозволяє видобувати природний газ нетрадиційним способом... Стало очевидно, що США здатні в зрозумілі терміни компенсувати втрату ледь не будь-якої кількості російської, іранської чи іншої нафти. І ситуація почала змінюватися ... Диктат оскаженілих бензоколонок добігає кінця. Нехай і не завтра. І навіть при тому, що вони в агонії нароблять ще чимало шкоди", - підсумував Волох.
Нагадаємо, раніше російський фінансист Слава Рабинович розповів UAportal, що може стати для президента РФ Володимира Путіна "другим Кримом".