Дмитрівська поминальна субота 2018: що не можна робити

Дмитрівська поминальна субота в 2018 році відзначається Православною церквою 3 листопада.

Цей день не має фіксованої дати. Щорічно він випадає на суботу, яка передує дню пам'яті святого Дмитра Солунського - 8 листопада.

Спочатку Дмитрівська поминальна субота була присвячена поминанню загиблих воїнів, а пізніше в цей день почали поминати всіх покійних православних християн.

Як і в інші батьківські суботи року, в цей день віруючі згадують своїх покійних батьків та інших родичів, залишають "записки" за упокій в храмах і ходять на кладовища.

Читайте також: Покровська поминальна субота 2018: що не можна робити

Спеціальна заупокійна служба, або парастас, служиться ввечері п'ятниці, напередодні Дмитрівської суботи, а в суботу можна піти в храм і залишити там записки "За упокій". Зазвичай в кожному храмі можна знайти спеціальні бланки, на яких необхідно розбірливо написати ім'я померлого. Церква вимагає, щоб всі імена, зазначені в таких записках, належали православним християнам. Як правило, за поминання кожного імені стягується невелика плата, але, якщо у людини немає можливості заплатити за молитву, вона звершується безкоштовно.

Церква також приймає в якості пожертви продукти - хліб, фрукти, овочі, цукерки тощо. Можна принести "Кагор", борошно або масло для лампад, але м'ясні продукти і спиртні напої в храм нести не дозволяється.

Можна помолитися в храмі за упокій рідних. Запаліть свічку і прочитайте молитву, наприклад, таку:

"Упокій, Господи, душі спочилих рабів Твоїх: батьків моїх, родичів, благодійників (імена) і всіх православних християн, прости їм усі гріхи вільні і невільні, і даруй їм Царство Небесне. Амінь".

Після відвідин храму бажано піти на цвинтар і відвідати могили покійних рідних. Прибирання на них бажано зробити напередодні, а в цей день принести свічки (лампади) і квіти. У деяких регіонах України існує традиція приносити на цвинтарі "гостинці" покійним - печиво, цукерки або просто хліб. Зазвичай їх залишають на могилах.

Прийшовши на кладовище, запаліть свічки і прочитайте будь-яку молитву за упокій. Наприклад, таку:

"

Пом’яни, Господи Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилих рабів Твоїх (імена) і, як благий і чоловіколюбець, що гріхи відпускаєш і неправду знищуєш, ослаб, відпусти і прости всі провини їх вільні й невільні, визволи їх від вічної муки і вогню геєнського і даруй їм причастя й насолоду вічних Твоїх благ, що Ти приготував для тих, хто любить Тебе.

Бо вони хоч і згрішили, але не відступили від Тебе, а несумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа вірували, у Тройці славимого Бога і Тройцю в Єдиниці православно до останнього подиху свого сповідували. Тому милостивим будь до них, і віру в Тебе замість діл прийми, і зі святими Твоїми, як Щедрий, упокой.

Бо немає людини, щоб жила і не згрішила. Бо Ти один без усякого гріха, і правда Твоя – правда вічна; і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь".

Іноді після відвідин кладовища влаштовують поминальні обіди, на які запрошують усіх, хто знав покійних. Зазвичай на такі обіди готують страви, які любили померлі.

Не можна погано озиватися про покійних.

Не можна перетворювати поминки на кладовищі на бенкет. Досить свічки і молитви.

Не можна відмовляти в милостині.

Під час поминальних обідів забороненн вживання спиртних напоїв. Припустимий тільки "Кагор" і тільки в символічних дозах.

Вважається недоречним в цей день веселитися, танцювати, розважатися. Але церква не рекомендує і впадати в іншу крайність - віддаватися скорботі, адже християни вірять в безсмертя душі.