Сподіваємося, до етапу не дійде. Адже це абсурд! - дочка Сущенка про вирок батькові

За якісь пару тижнів виповниться 2 роки як Росія протизаконно утримує за гратами громадянина України, кореспондента національного інформагентства "Укрінформ" Романа Сущенка. Українця затримали в Москві 30 вересня 2016 року під час приватного візиту - і судили за звинуваченнями у шпіонажі. Весь час, поки тривало судилище, до українського журналіста з величезними труднощами проривалися український консул та його адвокат. А родина Сущенка мала лічені можливості побачити його і почути його голос.

Рішенням Московського міського суду від 4 червня 2018 року Романа Сущенка було засуджено до 12 років колонії строгого режиму. Але навіть після оголошення вердикту український громадянин продовжував перебувати в московському СІЗО "Лефортово", бо його захист взявся оскаржувати рішення суду.

І ось 12 вересня 2018 року вирок по справі Сущенка розглянув Верховний Суд РФ. І постановив залишити його без змін. Про крах останньої надії на хоча би пом’якшення вироку, а також про подальшу долю українського журналіста, те, що може зробити для нього Україна і світ, а також про вірогідність отримати помилування особисто від Путіна в інтерв’ю UAportal розповіла донька бранця Кремля Юлія Сущенко.

- Юліє, наскільки наразі зрозуміло з повідомлень з Москви, Верховний Суд РФ залишив вирок вашому батькові Роману Сущенку без змін. Що можете сказати з цього приводу? Чи чекали на якийсь інший вердикт?

- Так, рішення було залишене без змін абсолютно. Ми дійсно сподівалися – не на виправдання, ні, але хоча би на те, що можливо термін ув’язнення буде зменшено. Або батька хоча би переведуть з суворого режиму на якийсь інший, трохи м’якший…

Але на жаль наші надії не справдились. Вирок Московського міського суду Верховний Суд РФ залишив незмінним: 12 років ув’язнення в колонії суворого режиму.

- І що далі?

- Далі нам не лишається нічого іншого, окрім як чекати на якісь новини від батькового адвоката або від російської сторони. Аби зрозуміти взагалі, що буде відбуватися далі. Бо за процедурою, як розповідав нам адвокат, від сьогодні ще протягом 10 днів батько буде перебувати в СІЗО "Лефортово" (через 10 днів вирок набуде законної сили - UAportal). А далі на нього чекає етап.

- Куди саме Романа Сущенка можуть етапувати - наразі не відомо?

- Ні, не відомо. Цієї інформації навіть адвокат не матиме – аж до моменту, коли батько прибуде до конкретного місця. І це може взагалі тривати місяць, або й три. Три місяці цілковитої невідомості…

Більше наразі не можу нічого додати. Поки не встигли поспілкуватися з адвокатом.

- Можливо, є щось, що Україна, українська влада, адвокат, будь-хто може зробити, аби вплинути якось на процес визначення місця, де буде відбувати покарання Роман Сущенко?

- Я не певна, що у світі є хтось, хто може впливати на щось в цій ситуації. Окрім Кремля, звісно.

Єдине, на що сподіваємося – що до етапу не дійде. Бо це ж абсурд! У те, що відбувається зараз - важко повірити!

- Щось знаєте про хід сьогоднішнього засідання? Це була просто формальність для легалізації вже ухваленого наперед рішення – чи все-таки існувала якась бодай мізерна можливість, що щось піде не точно за сценарієм?

- Думаю, що це просто формальність. А для нас - це ще одна можливість просто побачити батька. Бо попри те, що спершу було оголошено, що засідання проходитиме в закритому режимі, врешті-решт туди пустили представників ЗМІ. В тому числі, телебачення. Тому я з нетерпінням чекатиму виходу сюжетів, щоб хоча би на відео подивитися на тата.

Наскільки я зрозуміла з того, що пишуть журналісти, які були присутні безпосередньо на засіданні, перед оголошенням вироку батькові було надано слово. Він передавав нам всім вітання, сказав, що тримається… А далі зачитали вирок.

- Щось знаєте про те, як він нині почувається? Чи не зневірився після цього останнього удару?

- Сподіваюся, що ні. Але йому реально важко. І нам було важко, чесно кажучи, читати останні листи, які він нам надсилав. Морально нестерпно, емоційно. Він писав нам про свої роздуми, про подальше майбутнє. Писав, що він з холодною головою дивиться на те, що відбувається. Але це все одно важко. Я пробую уявити, як це – наступні 12 років життя провести у в’язниці. Тим більше - не маючи за собою жодної вини. А на додачу ще й у в’язниці суворого режиму… Це просто жах! Не вкладається в голові. Для мене це просто нереальні якісь терміни… Вибачте, важко про це говорити…

- Чи маєте інформацію щодо стану здоров’я вашого тата? Раніше ви говорили про те, що два роки в полоні у Росії вже змусили його передчасно постаріти і спричинили погіршення самопочуття…

- Так, батько дійсно здав, почав виглядати старше… Ми востаннє бачили його в лютому, під час побачення. Відтоді дозволу на зустріч нам не дають. За весь цей час ми мали лише одну розмову по телефону. І зрозуміло, що телефоном він не буде нам розповідати про свій розпач, свій реальний стан та свої справжні думки.

Але ми знаємо, що проблеми зі здоров’ям батько таки має. У нього серйозно піднявся тиск. Після того, як 4 червня московський суд оголосив вирок, до батька взагалі рідко пускають як консула, так і адвоката. Тому ніхто взагалі не знав, в якому він стані, що з ним відбувається… Людину ізолювали. Не передавали листів, нічого… Гадаю, йому дуже важко в таких умовах…

- Чи можна у цьому випадку конкретному шукати справедливості десь у міжнародних інстанціях? Чи це марно?

- Я гадаю, це у будь-якому випадку добре, коли про людину говорять на всіх рівнях, згадують і таким чином вселяють якусь надію, надають моральну підтримку оцими заявами, міжнародною реакцією. Але моральною підтримкою, на жаль, справа і завершується. Як ми бачимо в ситуації того ж Олега Сенцова є і міжнародний тиск, і розголос, і увага. Але все це не дає жодного результату. На жаль.

Якщо чесно, я навіть гадки не маю, хто і що може вплинути на те, щоб всі наші хлопці, всі бранці Кремля повернулися додому. Чесно. Я не знаю.

Мабуть це можуть бути суто якісь домовленості з лідером Росії. І то не факт.

Читайте також: Сенцов написав нового листа з в'язниці: що з ним відбувається

- А Європейський Суд з прав людини? Плануєте туди звертатися?

- Безумовно, ми будемо використовувати кожну, навіть найменшу можливість. Будемо подавати позови, заяви, клопотання у всі інстанції, в які тільки можна. Але це все – час: поки розглянуть, поки винесуть якесь рішення…

- До того ж, треба ще якось Росію змусити ті рішення виконувати…

- Звичайно. І я зовсім не впевнена, що думка міжнародної спільноти чи рішення будь-яких міжнародних інстанцій – це аж така важлива вказівка для російського уряду.

- Виходить, з більш-менш реалістичних варіантів лишається тільки помилування від Путіна. Але воно можливо виключно після особистого звернення засудженого до президента РФ. Як думаєте, ваш батько може піти на такий крок – і попросити про помилування?

- Я не знаю. Чесно. Дуже важко взагалі про це говорити…