Горбачов був страшною людиною: яка його справжня роль в ГКЧП
21 серпня 1991 року в СРСР остаточно провалився путч, який в історії залишився як ГКЧП (рос. Государсмтвенный комитет по чрезвычайному положению). Причин цьому багато. Але зараз про інше. Те, чого напевне не знає більшість українців.
Досі ГКЧП подають як змову старої партноменклатури проти генерального секретаря ЦК КРПРС реформатора Михайла Горбачова та його прогресивних соратників. Мовляв, старі одіозні компартійці спробували повернути історію назад. Це, друзі, не так.
Горбачов сам брав участь у змові. Більше того - він її очолював. Найближчий поплічник Горбачова, голова КДБ Крючков за дорученням саме "Горбі", розробляв план перевороту й добрав учасників. І перслональний склад ГКЧП був затверджений особисто Горбачовим ще 28 березня 1991 року.
Про те, що за ниточки смикав "демократичний" Михайло Горбачов неодноразово заявляв формальний голова ГКЧП Генадій Янаєв, який був тоді віце-президентом СРСР. Про це ж заявляли й командувач Сухопутними військами, заступник міністра оборони СРСР Валентин Варенников; останній Голова Верховної Ради СРСР Анатолій Лукьянов та Перший секретар Московського міськкому КПРС Юрій Прокофьев.
Підготувавши ГКЧП, сам Горбачов завбачливо сховався у Форосі під виглядом відпочинку. Його охороняли сотні співробітників КДБ та воєнні кораблі. Чекав коли усе закінчиться. За планом саме він мав очолити переворот і стати на чолі диктатрського режиму. Але в останню мить обманув Янаєва і компанію, причаївшись за лаштунками. А особистим "сморящім" до Москви відправив маршала Ахромєєва, якого після провалу путча швиденько "приберуть" як непотрібного свідка. Тому у Янаєва так трусилися руки - він раптом зрозумів, шо щось іде не так, що реальний план перевороту - інший.
Проте не вийшло. І владу таки довелося віддати молодим "зубастим" конкурентам на чолі з Єльциним. Протягом решти життя "Горбі" носив маску, розповідаючи на лекціях, що їх читав по світу, як він ще з дитинства прагнув розвалити комуністичну систему. І захоплені наївні західні капіталісти щедрою рукою сипали гроші у фонд Горбачова, забезпечуючи його безбідне життя.
Взагалі Горбачов був страшною людиною - хитрою, брехливою, підступною, підлою, жорстокою. Людськими життями вистелив він собі шлях до влади. "Людиною з крижаним серцем" називав його знаменитий радянський міністр іноземних справ Андрій Громико.
А більш детально про цю історію та про багато чого іншого ви, друзі, зможете прочитати із книги, автором якої маю честь бути. Усе минуле СРСР від Леніна і Свердлова до Горбачова і Єльцина.