Інтерв'ю Маска з Трампом: Трамп традиційно провалив обіцяну сенсацію

Розрекламоване інтерв'ю Маска з Трампом: Трамп традиційно провалив обіцяну сенсацію.

"Інтерв'ю століття" вийшло у підсумку тим самим набором гіпертрофованих пафосних штампів. Маск пробував трохи приземлити Трампа і зробити заяви менш радикально-відірваними від реалій (зрештою, Маск же заявив, що розраховує на власну посаду у кабінеті Трампа у випадку перемоги). Однак Маск не має навичок журналіста, а Трамп не має звички дослухатись до оточення і вловлювати натяки.

Ну і жодних незручних чи просто гострих питань, жодного скерування бесіди у цікаве виборцям русло.

Тому у підсумку вийшло звичне токування про плановану "найкрупнішу депортацію", про себе "найважливішого", про "найбільшу злочинність, яка зашкалює", про все "най-", "найбільш", "найсильніше". Плюс черговий анекдотичний міф серії "теорія світових залаштунків" – мовляв, у цілому світі з в'язниць і психлікарень випускають підозрілих громадян з єдиною метою: заполонити США злочинцями.

Хоча варто визнати, що ядерний електорат Трампа (з тих, що цілковито впевнені, що Земля пласка і Сонце крутиться довкола неї) це проковтне.

Однак задача ж була інша. Гарріс заполонила інфопростір – і "інтерв'ю сторіччя" мало її хоч якось посунути з порядку денного. Не вийшло. Плюс Гарріс випереджає Трампа у середньому на 3% – "сенсаційне інтерв'ю" мало хоч трохи вирівняти цифри. І це теж не вийшло.

Отже, Трампу лишається хіба довіряти своєму штабу, котрий переконує, що "висока хвиля" Гарріс протримається ще хіба 2-3 тижні (гм, підозріло знайома риторика...). З'їзд Демпартії 1-5 серпня спонукав до зростання рейтингу Гарріс, але довго це не триватиме. Інші фахівці зосереджені на менш позитивних тенденціях, що Трамп втрачає підтримку у республіканських штатах і сповзає нижче 50%.

Висновок: з розпіареної ініціативи Маска вийшов пшик. І за такого вступу Гарріс навряд погодиться на аналогічне інтерв'ю – вихлопу жодного.