русский
Mixed

Як Україні погіршити становище РФ і побудувати золотий міст до ісламського світу: думка Арестовича

Тетяна Гайжевська

Як Україні погіршити становище РФ і побудувати золотий міст до ісламського світу: думка Арестовича
Як Україні погіршити становище РФ і побудувати золотий міст до ісламського світу: думка Арестовича

Кримські татари, нарешті, можуть отримати свою національну автономію в Криму. В Україні приступили до чергового етапу підготовки до змін до Конституції, згідно з якими півострів буде зафіксований в новому статусі.

Навіщо це потрібно? Що це змінить - для кримських татар, для України, для Росії? Чи може національна автономія становити загрозу? Своєю думкою з цього приводу в бліц-інтерв'ю UAportal поділився військовий оглядач і блогер Олексій Арестович.

- Чи потрібна взагалі така річ, як кримськотатарська автономія, закріплена в Основному Законі України?

- Так. Тому що на планеті є ряд народів, які знаходяться в положенні ізгоїв на своїй власній землі. Наприклад, курди, наприклад, кримські татари. З огляду на те, що вони є одним з корінних народів, і це відображено в українському законодавчому статусі, вони повинні мати якусь організаційну форму, яка закріплювала б за ними це право.

У Криму - пам'ятники їхної історичної культури, могили їхніх предків, і виділяти їм автономію в Харківській області, напевно, не має сенсу. А якщо не виділяти взагалі, тоді вони просто те, що називається "населення". Тільки чомусь все населення України має краєзнавчі музеї, історичні пам'ятки, Міністерство культури і так далі, а цілий народ, який відрізняється від цього народу і вірою, і мовою і всім іншим - не має.

Читайте також: Мілітарний монстр піднімається зі сходу: Арестович про страшилки від світових лідерів

Тому я думаю, що цей статус треба б закріпити. По-перше, це дуже дружній крок по відношенню до мусульманського народу, яких 1,5 мільярди чоловік. І це оцінять.

- Оцінить мусульманський світ?

- Мусульманський світ. А нам зовсім не зайве налагодити і зміцнити зв'язки.

Друге - я думаю, що це прохання Туреччини, в якій проживає 6,5 мільйонів кримських татар. Кожен десятий турок - це кримський татарин. Вони займають дуже чільне місце в країні. Зокрема, попередній прем'єр Ахмет Давутоглу - кримський татарин.

По-третє, це вдячність у відповідь на позицію кримських татар, які, незважаючи на всі спокуси, залишаються вірними Україні. У нас був кримськотатарський батальйон "Крим", який в 2014 році в дуже важких умовах на протязі 15 днів захищав Саур-Могилу. Це справжній подвиг.

Є лідер Меджлісу кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, який презентує Україну в найкращому світлі в усьому світі. Більш вірних союзників, напевно, знайти не можна. Крім того, вони є громадянами України. Зараз Росія дуже активно грає на їх роз'єднання, тисне кримських татар в Криму, але вони не ведуться на це і залишаються вірними Україні.

По-четверте, це те, що ми дуже сильно додатково проблематизуємо Росії ситуацію в Криму. Тепер вона не просто захопила частину України - вона ще й захопила національно-культурну державну автономію кримськотатарського народу. Це означає, що тепер Росія вчиняє подвійний злочин.

Читайте також: "Росія принесе себе в жертву": Арестович про "порохові бочки" і вкрай небезпечний рубіж

Ухвалення цих змін до Конституції має дати привід всередині України і в міжнародній політиці говорити про те, що це обмеження прав кримських татар в їхній автономії. Виходить, що там систематично проводять обшуки, зникають люди, їх вбивають і так далі, і це - ще одна форма захисту України своїх громадян, кримських татар.

Тепер Росія отримає додаткові позови, пов'язані з пригніченням кримських татар в межах їхньої національної автономії. І повний пакет позовів за порушення цієї автономії. Крім Криму як частини України, ще й за окупацію кримськотатарської автономії і за беззаконня і безчинства. Тобто це ще один спосіб захисту в міжнародних інстанціях, в судах проти Росії.

Крім того, я думаю, що сила України - це єдність в різноманітті. Якщо у нас буде мусульманський анклав, який постійно демонструє відданість Україні, то це золотий міст до ісламського світу. А це дуже важливий напрямок політики, і його потрібно всіляко розвивати.

- Вам не здається, що рішення трохи запізніло, і якби воно було ухвалене до 2014 року, події розвивалися б зовсім інакше і Крим залишився б в Україні?

- Я не думаю, що він би залишився. Ну а щодо рішень, то вони ж не ухвалюються просто тому, що так захотілося. Порошенко ж не абсолютний деспот. Повинна скластися кон'юнктура міжнародна, кон'юнктура у Верховній Раді, консенсус. До листопада 2016 року взагалі не було зрозуміло, як Захід вчинить щодо України. Остаточне рішення про те, щоб підтримувати нас, вони ухвалили дуже пізно.

Читайте також: Чим хворіє Путін, чи буде гонка озброєнь і крута чи армія Китаю? Думка Арестовича

Ухвалити закон раніше? Звичайно, добре б було. Але хто б його ухвалив? У момент, коли почалася окупація Криму, не було законного президента, був в.о., і третина Верховної Ради, якщо не більше, були товариші з "Партії регіонів". Це було абсолютно нереально.

- Отже, внаслідок створення кримськотатарської автономії Україна отримає ряд юридичних плюсів і поліпшення відносин з ісламським світом. А що з поверненням Криму Україні?

- А в плані повернення - тепер Туреччина, представник ісламського світу, стає активним гравцем на цьому полі. Наприклад, маючи двосторонні відносини з Росією, вони щоразу будуть змушені піднімати цю тему. Тому що іслам як система світорозуміння, дипломатії, політики передбачає захист своїх одновірців де б то не було, за будь-яку ціну.

Звичайно, все це завжди стикається з реальною політикою, але, тим не менш, такий тренд є, і ігнорувати це вони просто вже не зможуть. Їхніх ісламських братів пригнічують фактично в їхньому державному утворенні, а Росія є окупантом.

Таким чином, ми не лише перетягуємо на свою сторону весь ісламський світ, а й напружуємо їхні відносини з Росією - тим, що такий факт має місце бути: окупація автономії цілого мусульманського народу.

Читайте також: "Ми потрапимо в рай, а вони просто здохнуть? Це ганьба!" Арестович пояснив сенс фрази Путіна

Тому і Туреччина буде змушена дуже конкретно стати на сторону України в кримському питанні і натягнути віжки з Росією. А це буде насправді великою перемогою нашої дипломатії. І тільки заради цього варто було б це робити.

- Які конкретні, абсолютно відчутні проблеми можуть виникнути у Росії слідом за цим рішенням?

- Абсолютно відчутні - це або новий пакет санкцій, або новий пакет міжнародних судів, пов'язаний безпосередньо з кримськими татарами. Крім того, подавати позови зможе не тільки і не стільки Україна, скільки керівний орган, виконавчий або законодавчий, кримськотатарського народу - Меджліс. Не важливо, що він знаходиться в Херсоні або в Києві. Та хоч в Женеві. Він же виїзний, тому що територія окупована.

Але в рамках загальної канви, яку задає МЗС України, вони можуть подавати позови, апелювати до Умми, мусульманського світу. Наприклад, звертатися до вищих дипломатичних або міжнародних ісламських органів.

Це ще одна гілка переслідування Росії. Для нас це ще один спосіб прокласти золотий міст до мусульманського світу, а для Росії - підпиляти опори цього мосту, який у неї був.

- Що ви думаєте про ризики такого рішення для України? Ми розуміємо, що сьогодні лідери кримськотатарського народу налаштовані дуже проукраїнськи, вони просто молодці. Але так може бути не завжди. Чи допускаєте ви, що слідом за створенням національної автономії події можуть розвиватися в руслі відділення цієї території від України?

- Ну, тоді вони стануть сепаратистами. Але я не бачу навіть найменшого натяку на це, тому що все одно це буде відбуватися під парасолькою Туреччини. А такі розумні, далекоглядні політики як турки, будучи членами НАТО, не почнуть сепаратистські процеси в Україні - в зоні особливої уваги Сполучених Штатів і Євросоюзу. В іншому випадку вони виступлять об'єктом жорстокої критики, переслідувань і санкцій з боку вже США і ЄС.

Немає жодного сенсу. Навіщо?

Читайте також: "Росія позбавляється свого головного козиря". Арестович про те, де в України військова перевага

Крім того, кількість партнерських програм між Україною і Туреччиною кожного року збільшується, в тому числі в оборонному секторі. І обірвати все це - багатомільярдні контракти, довгострокове планування - заради чого? Щоб татари з автономії, закріпленої на рівні Конституції, де їх і так всі люблять, отримали окрему державу без шансів на існування?

Справа в тому, що, коли ми звідти виженемо росіян, Україна знову дасть воду в Крим, почнуться міжнародні інвестиції тощо. А якщо кримські татари відокремляться, ми знову перекриваємо воду. І як вони будуть вести господарювання в цій окремій державі? Турки будуть гнати туди воду через Чорне море? Це абсолютно нереально.

Якщо вони почнуть відділятися, то з географічних і геологічних міркувань вони не зможуть там заснувати окрему державу. Це фізично неможливо. Навіть РФ вже задихається і не справляється з цією ситуацією, а вже маленька кримськотатарська держава - це нереально.

Тому вони не підуть на це ніколи, навіть якщо Туреччина вступить на різкий шлях ісламізму. Всі ці ваххабітські страхи не мають під собою грунту. Крім того, занадто маленьке середовище та занадто добре воно просвічується. Крім того, авторитетні особи в кримськотатарській автономії і серед кримських татар - помірно демократичні. І немає жодних натяків, що ваххабіти там можуть перемогти. Грунту немає.

Ваххабізм як будь-яка релігія пригноблених перемагає там, де людей переслідують. А що ж їх переслідувати, якщо ми їх, навпаки, піднімаємо, як тільки можемо, і віддаємо їм данину? Немає ані формального, ані неформального приводу.

До того ж уже був чудовий епізод. Коли росіяни окупували Крим, повиганяли священиків Київського патріархату і Автокефальної церкви з храмів, то, напевно, вперше в світовій історії мусульманські імами дали можливість православним служити в мечетях. Це унікальний факт співпраці, який не має прецедентів у світовій історії. І він показує, наскільки сильні зв'язки між українцями і кримськими татарами. І я не думаю, що ці зв'язки вдасться розколоти хоч чомусь чи хоч комусь.

Читайте також: Військові секрети проти Путіна. Арестович про інсайд щодо України та Ізраїлю

Цю тему треба всіляко педалювати. Це унікальний шанс по-новому вибудувати відносини України з ісламським світом. Адже кредити і інвестиції не тільки на Заході. Мусульманський світ, м'яко кажучи, дуже багатий. І там кредити заборонено видавати під відсотки. Тому там відкривається широка перспектива отримання фінансової та політичної допомоги.

Я б на цей напрямок кинув наші зусилля і торував би золоті мости до ісламського світу.

- До речі, про воду. Коли буде організована кримськотатарська автономія, Україна повинна буде відкрити кран Північно-Кримського каналу?

- Ні. Тільки після деокупації Криму. Зараз всю відповідальність, згідно з Женевською конвенцією про ситуацію в Криму, несе окупант. Гуманітарну, екологічну тощо. Коли ми повернемо Крим і коли татари очолять автономію, українському Криму ми знову відкриємо воду.

- І останнє питання. Нещодавно Євген Марчук, який бере участь в переговорах в Мінську, повідомив про те, що в кулуарах "Мінська" росіяни натякають на те, що добре б Україні визнати Крим російським і це, мовляв, допоможе вирішити питання з Донбасом. Як ви оцінюєте небезпеку того, що Україна піде на такий крок?

- Ніколи не піде. Жоден тверезий політик на це не піде. Існує певна політика щодо Росії з приводу Криму.

Вчора ми говорили про те, що спочатку Захід прийняв Росію в клуб цивілізованих держав, а приблизно в листопаді 2016 року сформувалася загальна думка забрати Росію з клубу держав. Перебувати в діалозі, але забрати, щоб її там більше не було.

Якщо Україна це переграє, то вона завдає удар по всій цій глобальній зміні вектора Заходу. Як ви думаєте, що зроблять з керівником України, який піде на такий крок, на Заході? Я думаю, що він прокинеться - а голова в тумбочці, як в старому анекдоті.