Яке сьогодні свято: 30 вересня день Віри, Надії, Любові – традиції і історія

Традиційно день Віри, Надії, Любові та їх матері Софії християни відзначають 30 вересня.

Про це повідомляє UAportal.

На 30 вересня припадають іменини відразу чотирьох важливих християнських святих, на честь яких відзначається Свято Віри, Надії, Любові та матері їх Софії.

Ці святі є покровителька дружин і матерів.

Історія мучениць Віри, Надії, Любові та матері Софії

Трагедія Софії та її дочок розгорнулася за часів раннього християнства, коли віруючі християни піддавалися в Римській Імперії жорстоким гонінням. Відомо, що Софія була християнкою родом з Мілана, що жила у II столітті нашої ери.

Читайте також: Віра, Надія, Любов та Софія - листівки і картинки для привітання на свято

Трьох своїх дочок Пістіс (Віра), Елпіс (Надія) і Агапе (Любов) Софія виховувала в християнській традиції, прищепивши їм віру і любов до Бога. Дівчатка були доброчесними, освіченими і знали Святе Письмо. Коли до влади дійшли чутки про видного християнському сімействі, жінку і її дітей схопили. Сам римський імператор Адріан зажадав у них відректися від віри і принести жертви поганським богам, однак вони відмовилися.

Тоді за наказом імператора дівчаток піддали тортурам. Старшій з них, Вірі, тоді було всього 12 років. Надії - 10, а Любові - 9 років. Софію змусили спостерігати за муками і загибеллю дочок, і вона померла на наступний день у їх могили. Церква зарахувала їх до лику святих. Мощі мучениць з 777 року покояться у французькому Ельзасі, в церкві Ешо.

Традиції свята

У народі цей день також називають всесвітнім бабськими іменинами і "всесвітньої жіночої витью", оскільки однією з головних традицій свята є жіночий плач.

Вважається, що в цей день сімейна жінка, навіть якщо у неї немає приводів скаржитися на життя, повинна "виплакатися" за свою долю і долю своїх близьких на весь рік вперед. Жінкам не можна виконувати домашні справи, а потрібно сходити до церкви.

У давнину в селах 30 вересня влаштовували молодіжні гуляння – "сільські святці", на яких дівчата і юнаки сваталися або шукали собі пару.

При цьому, заручин і вінчання у всесвітні бабські іменини не проводилися.