русский
Війна в Україні

Крим перестав бути винятком

Віталій Портніков

Крим перестав бути винятком
Крим перестав бути винятком

Перша атака на територію Російської Федерації за допомогою військового літака наочно продемонструвала, наскільки змінився характер війни з лютого 2022 року і, звісно, за останні десять років. У 2014 році головним завданням України було вивести свої війська із захопленої Росією території. Про те, щоб чинити опір окупанту, тоді й не йшлося: силові структури були деморалізовані багаторічними зусиллями Віктора Януковича та інших агентів російського впливу в українському керівництві та суспільстві, а суспільство буквально шоковане війною.

2022 року, після масштабного нападу Росії, українські збройні сили почали завдавати ударів по території Криму та інших окупованих регіонів країни з використанням західного озброєння. Це рішення також приймалося не без вагань, багатьом на Заході здавалося, що дозвіл бити по Криму може призвести до ударів Росії у відповідь не тільки по території України, але і по території країн НАТО. Але коли ніяких ударів у відповідь не було, західні лідери, очевидно, вирішили для себе, що Путін "все розуміє" і головне – це стримати українські удари по суверенній території Росії.

У цьому рішенні, звичайно ж, явно простежувалася неготовність усвідомити справжні наміри російського лідера. Питання зовсім не в тому, чи "розумів" Путін або ні, що з погляду Заходу Крим – зовсім не територія Росії і тому рішення дозволити українські удари по території півострова зовсім не означає замаху на російський суверенітет та безпеку. А в тому, що якби Путін вирішив би вплутатися у прямий конфлікт із НАТО, він би без вагань використав як привід удари по Криму. Відсутність такої реакції таки означала, що Путін до такого прямого конфлікту – незважаючи на всю свою войовничу риторику – не готовий. І саме такий принцип варто вже давно застосувати до ударів по суверенній території Росії.

Слід не міркувати в логіці "якщо ми дамо згоду на удари західною зброєю по території Росії, Путін ударить у відповідь", а дотримуватися підходу "якщо Путін зважиться на удар по Заходу, він використовує будь-який привід для завдання такого удару, навіть якщо ми не будемо давати йому жодних підстав для атаки". І для того, щоб зрозуміти правильність саме такої інтерпретації дій російського президента, варто згадати, з чого починалася велика війна Росії проти України – коли Україна не давала жодних підстав для удару, а Путін шукав і знаходив хибні приводи.

Можливо, саме таке розуміння суті російської політики підштовхнуло союзників України до дозволу застосовувати західну зброю для ударів по суверенній території Росії. Тепер Крим перестав бути винятком.