Людмила Ігнатенко: як рятували її сина і що не показали у серіалі "Чорнобиль"

Чоловік Людмили Василь Ігнатенко був одним з перших шести пожежних, яких без будь-якого захисту кинули на гасіння Чорнобильської АЕС. У серіалі "Чорнобиль" від HBO трагічна історія цієї родини є однією з головних сюжетних ліній.

Сама Людмила Ігнатенко пізніше розповіла, що загибель чоловіка їй передбачала ворожка, повідомляє UAportal.

Молоді люди познайомилися в Прип'яті, коли Людмилі було 18, а Василю 20. Людмила родом з Івано-Франківської області, а в Прип'ять потрапила за розподілом від кулінарного технікуму.

Василь народився в білоруському селі Сперіжжя в Брагинському районі. Він працював електриком в Гомелі, а після проходження армійської служби в московській пожежній частини став працювати пожежником у Прип'яті.

При першому знайомстві Василь і Людмила покохали один одного, а через три роки одружилися.

Одного разу бабуся із сусіднього села запропонувала Люді поворожити. Ворожка, взявши руку, різко змінилася в обличчі: "Твій чоловік працює з великими червоними машинами. Але ти, доню, довго з ним жити не будеш. Коротка у нього доля, коротка. Та й у тебе доля погана".

У серіалі "Чорнобиль" Людмила каже чоловікові, що чекає дитину, лише тоді, коли він вже знаходиться при смерті через радіоактивне опромінення, але все було не так. Весною 1986 року пара вже знала, що у них скоро буде дитина, вони будували плани на майбутнє. 27 квітня закохані збиралися поїхати до рідних Василя, але трагедія 26 квітня всі перекреслила.

Коли Людмилі вдалося потрапити в палату до Василя, він просив дружину виїжджати з Прип'яті, щоб врятувати їх дитину, але вона не змогла кинути чоловіка і залишилася, не дивлячись ні на що. Згодом вона виносила і народила дівчинку.

Смерть дочки

Перейми почалися прямо на кладовищі в Москві, де був похований Василь. Людмила народила дівчинку, яку назвала Наталкою. Дитина прожила лише п'ять днів. Наташа народилася з пороком серця, цирозом печінки. У цій маленькій печінці було 28 рентген. "Вона врятувала тобі життя", - сказали тоді медики. Наташу поховали поруч з батьком.

Як склалося життя Людмили Ігнатенко

У 2002 році видання "Дзеркало тижня" змогло поспілкуватися з Людмилою. Виявилося, що жінка живе на київській Троєщині, і змушена заробляти на життя, продаючи на вулиці приготовлені вдома солодощі.

Людмила Ігнатенко отримала при СРСР двокімнатну квартиру в одному з двадцяти чорнобильських будинків на Троєщині. Будинок називали "вдовиним". Квартира здавалася їй занадто великою. Вона забивалася в кут і плакала.

Син Людмили Ігнатенко

Після всіх страждань вона зважилася народити дитину. Їй не потрібен був ні інший чоловік поруч, ні його аліменти. Хотілося тільки, щоб було заради кого жити. Вона народила хлопчика, якого збиралася назвати Васею на честь коханого. Але її мама категорично заперечила. Дитину назвали Толею.

У Анатолія проблеми з печінкою і важка форма астми. Але вона не могла на нього надивитись, надихатися. У три рочки Толенька почав вмирати. Вони лежали в "Охматдиті" - дитина 2,5 місяця перебувала під крапельницею. До того ж в лікарні він підхопив коклюш. Астма прогресувала, Толя не ходив, навіть не міг стояти. Людмила знала, що втрату цієї дитини вона вже не переживе. На щастя, в лікарню приїхали кубинські лікарі.

"Ми врятуємо вашу дитину, якщо ви згодні поїхати на Кубу", - сказали іноземні медики та Людмила погодилася не роздумуючи.

Через вісім місяців Толі стало краще, і вони повернулися до Києва. Потім ще рік жили у брата Людмили в Тюмені - хлопчику потрібно було змінити клімат.

Толик знає все про Василя Ігнатенка. Він розділив з мамою її спогади і її біль. Він називає його "дядько Вася", а маму Василя - "бабуся Таня". Їздить з мамою в Москву на кладовище, де перепоховали загиблих пожежників.

У Людмили дуже слабке здоров'я: вона перенесла інсульт і кілька операцій.