Ми збили росіянам дихання: Арестович про підсумки воєнного стану та нові загрози
Термін воєнного стану, введеного в 10 областях України, закінчується рівно о 14:00 26 грудня. Який ефект воно мало? Які небезпеки відвернуло? Що в "сухому залишку"? І – головне – наскільки зростає небезпека російських "сюрпризів", наприклад, на Новий рік і Різдво, в ситуації припинення воєнного стану?
Своєю думкою з цього приводу з UAportal поділився військовий оглядач і блогер Олексій Арестович.
Читайте прогноз Олексія Арестовича щодо продовження воєнного стану в Україні
Я думаю, що воєнний стан мав свій ефект – хоча б тому, що вперше за роки незалежності було ухвалене таке рішення. Створено прецедент, і тепер в разі потреби через день, через півроку, через 5 років нам буде значно простіше його знову запровадити.
Механізм вже відпрацьований, є підзаконна база, були проведені демократичні дебати в парламенті щодо такого рішення – вже саме це є великою перевагою. Досвід – дуже дорога річ. Навіть тим депутатам, які в перший раз проголосували за воєнний стан, буде дуже складно пояснити, чому вони не хочуть голосувати за нього вдруге. Перш за все, своїм виборцям.
Що стосується істинної військової складової воєнного стану, то зрозуміло, що нам ніхто нічого не скаже, але ми вже говорили про те, що, коли військові мислять на стратегічному рівні, вони мислять не об'єктами і напрямками, а, скоріше, ритмами.
Отже, мені здається, що ми дуже вдало збили росіянам дихання.
Читайте: Якщо в Кремлі не кретини: Арестович про єдиний спосіб розхитати Україну
Умовно кажучи, група розбійників підійшла під приватний будинок, вийняла інструменти, якими збирається ламати двері, і в цей час двері відчинилися, а там – камери, яскраве світло, купа журналістів. Після цього, звісно, можна продовжувати штурмувати будинок, але це вже не дуже виходить.
Ми збили росіянам ритм на найголовніший період – на Об'єднавчий собор і на свята, тому що західні лідери на Різдво традиційно розслаблюються. Грубо кажучи, з огляду на те, що ми знаходимося в воєнному стані, плюс проведені навчання резервістів і територіальної оборони, ми підійшли до дня, коли західні лідери, весь світ і наш депутатський корпус пішли на канікули, більш готовими, ніж якби ми не запровадили воєнний стан.
Якщо через 5 хвилин, через годину, через день, через тиждень щось почнеться, то резервісти, зберігаючи колишні навички, швидко прибіжать туди, де вони були, і ми дуже швидко мобілізуємося.
Читайте: Росію вбиватимуть усім світом. Арестович про погрози Волкера і реальних пацанів
Крім того, я думаю, свої певні заходи провели спецслужби, СБУ, поліція. Вони нам про це не повідомлять, але, судячи з окремих непрямих ознак, наприклад, взяття групи диверсантів під Харковом, яка намагалася підірвати залізничні колії, і так далі, вони теж відпрацювали свої питання і досягли певного успіху.
Ну і головне – те, що ми привернули увагу на міжнародному рівні до інциденту в Азовському морі. Якби ми не запровадили воєнний стан, він би так і залишився маленьким прикордонним інцидентом. А ось став би він, наприклад, предметом розглядів на Генасамблеї ООН і Раді безпеки ООН – це велике питання.
А тепер він став, Генасамблея проголосувала резолюцію про мілітаризацію Росією акваторії Азовського, Чорного моря і Криму, і це є логічним продовженням нашої операції із привертання уваги до Азовського моря. Це є вкрай позитивним моментом. Тепер це неможливо ігнорувати. У Чорне море зайшли британські кораблі, 40 сенаторів США взагалі заявили, що треба проводити операцію проти Росії. Була ухвалена відповідна резолюція Європарламенту, була спільна прес-конференція нашого президента з главою НАТО, була реакція президента США і парламенту США, плюс відмітилися заявами кілька посадових осіб у Франції та Німеччині.
Читайте: Цивільним краще не знати: Арестович про секретну частину воєнного стану
Тобто всебічна увага прикута, і це на 70% заслуга введення воєнного стану, тому що такі речі, як введення в європейській країні воєнного стану, неможливо ігнорувати. На це повинна була бути офіційна реакція, щонайменше, всіх сусідів, як максимум, відповідних міжнародних організацій. Що і сталося.
Замовчати це та перетворити на маленький прикордонний інцидент, як дуже розраховувала Росія і деякі наші товариші, не вийшло. Хоча б заради одного цього треба було запроваджувати воєнний стан – заради реакції міжнародних гравців.
Тепер що стосується того, що буде далі. Зараз ми знаходимося в червоному секторі – саме через те, що західні лідери на канікулах. Знаючи, що є досвід початку Путіним всяких операцій саме на свята, на Новий рік, на Олімпіаду тощо, це небезпечний період. Я думаю, сильно червоний період стійко триватиме десь до 10 січня.
Читайте: Хто перший впаде - Путін чи Кримський міст: Арестович про формулу життя і дупу в Керчі
Далі він стане жовто-червоним, і буде зберігатися аж до другого туру президентських виборів. Після другого туру він буде зберігатися в жовтому режимі до липня місяця. Чому липня? Тому що це дата, яку вказують як дату початку екологічної катастрофи в Криму, пов'язану з водопостачанням. Буде найспекотніший період, посівна, і води буде катастрофічно не вистачати.
Крім того, у нас парламентські вибори, плюс вибори в Європарламент. Це дуже гарячий рік, і весь рік буде жовтий, жовто-червоний, червоний рівень загрози.