русский
Війна в Україні

Нам слід нарешті збагнути, що ніхто не дасть Україні зброї, аби знищити Кремль

Володимир Омелян

Нам слід нарешті збагнути, що ніхто не дасть Україні зброї, аби знищити Кремль
Нам слід нарешті збагнути, що ніхто не дасть Україні зброї, аби знищити Кремль

Якби у нас було дві України, то одна могла б з захватом аплодувати успіху Курської операції, а інша — нервувати, що Красна Армія, не шкодуючи ні сил, ні засобів, навалою просувається на Донбасі.

Оскільки Україна в нас одна, і фронт один, а закон фізики сполучених посудин ще ніхто не скасував, то ми повинні розуміти, що через обмежені ресурси для того, щоб десь наступати, нам доводиться у чомусь собі відмовляти. Відмовляти у способі життя, стилі управління, втрачати більше людей і територій в іншому місці…

Війни виграють нації, які здатні забезпечити війську достатньо сил і засобів для перемоги.

Нам слід нарешті збагнути, що ніхто не дасть Україні зброї, аби знищити Кремль. І треба давно припинити ритуальні танці навколо атакамсів-таурусів-шторм шедоу. Навіть якщо їх дадуть застосовувати по російських цілях у Росії, то це буде не та кількість і не ті обʼєкти, через руйнування яких імперію буде знищено.

Це має бути українська зброя. І не лише ракети чи дрони. Не в словах, а за результатом.

Друге: навести нарешті лад в державі. Бо коли сьогодні ми чуємо, що не вистачає грошей і на фронті бракує БК, РЕБів, дронів, машин, броні — то мінімум половину цієї нестачі "хтось" вчора вкрав: на вигаданих контрактах з військових закупівель втридорога, на схемах з підакцизними товарами, на митниці, податковій, енергетиці, інфраструктурі й т.д..

Красну Армію, яка базується на хаосі та корупції, можна розбити лише українським порядком і організованістю. Хто сказав, що порядок може бути виключно німецьким?

Це не унікальне завдання — з античних часів була купа таких випадків: змінити себе, щоб перемогти ворога.

Лишень треба хотіти та мати відповідальність перед нацією, історією і майбутнім.