Потрібні екстраординарні заходи. Арестович про перший тур виборів і умови перемоги Порошенко
Перший тур виборів продемонстрував впевнену перемогу Зеленського, вихід до другого туру Порошенка і завершення боротьби за пост президента для Тимошенко. Такий розклад був досить очікуваний, і ось тепер прийшов час для підбиття перших підсумків. У чому полягали головні помилки чинного президента?
"Я не стану його картати за те, що він активно не боровся з корупцією, тому що в умовах війни це означає дати шанс Путіну. Але з друзями – це явний промах", - сказав в першій частині коментаря UAportal військовий оглядач і блогер Олексій Арестович.
У другій частині коментаря Олексія Арестовича читайте про те, як можуть розвиватися події в разі, якщо переможцем президентських виборів стане Зеленський.
Я не критикував Порошенка перед першим туром, щоб не вплинути на результати, але тепер час підводити підсумки. Тепер можна відверто сказати, що помилок у нього була колосальна кількість.
Петро Олексійович, м'яко кажучи, повністю прогавив внутрішню політику.
Коли він робив стратегічний вибір в 2014 році – куди вести і як, - очевидно, він зрозумів, що непогано знає внутрішню політику України і вирішив вчинити за принципом армійського прапорщика: не чіпай – не поламається.
Тому що в ситуації, коли країна і так дробилася і кришилася, починати активну боротьбу з корупцією і посадкою регіональних кернесів з трухановими означало створення "одеської народної республіки", "харківської народної республіки". Крім того, не було класу, на який можна було спертися. Хто замість них? Такі ж, тільки ті, що не наїлися?
Головна ілюзія виборців Зеленського і головна ілюзія виборців в країні, яка досі не подолана – це те, що десь по підвалах тихо сидить клас управлінців і самовідданих патріотів, які готові все змінити, але їх просто не пускають.
Але я вас запевняю: немає такого класу управлінців і патріотів. І ніякий клас управлінців, навіть якщо включити все вертикальні ліфти, не вийде.
Тому Порошенко вирішив: не будемо ламати, займемося суто зовнішньою політикою. Це сьогодні, заднім числом, нам легко говорити: це була помилка, треба було починати боротьбу з корупцією хоча б в 2016 році. Але думаю, що реально у нього не було особливих варіантів поведінки, крім того, щоб ворогів підтягнути ближче і нейтралізувати – я маю на увазі усіляких Медведчуків і всіх решта.
Читайте: В портрети Зеленського плюватимуть, потім полізуть на стінку. Арестович про новий Майдан в Україні
А ось щодо друзів – тут явна лажа.
По-перше, він дозволив своїм друзям трохи балуватися. Я на 101% впевнений, що він сам не бере, бо його контролюють всі – починаючи від американців і закінчуючи його улюбленим другом Аваковим. І попастися на крадіжці – це спустити свій статус міжнародного бізнесмена і репутацію в унітаз. Але я абсолютно не впевнений, що його друзі не беруть, а він делікатно не закриває на це очі.
Я не стану його картати за те, що він активно не боровся з корупцією, не ламав регіональну мафію, тому що в умовах війни це означає дати шанс Путіну.
Але з друзями – це явний промах.
Його внутрішня політика ділиться на дві частини: не дати Путіну шанс і занадто багато шансів дати друзям.
І за останнє я готовий його картати. Це була явна помилка. Все-таки трьох якихось товаришів йому треба було посадити.
Кількість тих, хто проголосував за Зеленського, показує, що народ у нас легкий і мислить символічно. Порошенку треба було вдарити по трьомх символах: умовно кажучи, Медведчук, Кернес і хтось, відповідальний за Майдан. І було б вже нормально. Але цього зроблено не було.
Скажімо так, призначення президента і його кадрова політика як така не є його сильним місцем.
Навіть не провал, а абсолютний мінус – це міністерство інформаційної політики. Вони їздили по закордонах, займалися самопрезентацією, витратили на це 85% ресурсу. Бездарність, зведена в принцип. Вони повністю розвалили інформаційну вертикаль. А Порошенко нічого з цим не робив.
Я думаю, це ще й людська порядність, що специфічно розуміється. Кажуть, у Мінстеця проблеми зі здоров'ям, але, знову ж таки, кум, тому він його не чіпав. Щоб людина не втратила сенсу життя, щоб була при посаді тощо. Але це погане виправдання в державних масштабах.
Читайте: Поліція образилася, Аваков заплутався, всі попалилися. Арестович про зіткнення в Черкасах
Є два головних громадських тренди.
Один – на стабільність і на оборону від зовнішнього ворога, а другий – на зміни.
За Зеленського, умовно, голосували ті, хто за зміни. Виходить, що він став громадським трендом на великі зміни. Вже плювати на Путіна, вже плювати на оборону, важливо, щоб в країні таки почалися зміни. Ось головне замовлення.
Я не знаю, хто в штабі Порошенка займається аналітикою, але вирахувати цей тренд було нескладно. Оборонні питання після другого "Мінська" вже почали йти як питання номер один, і на перше місце вийшли зміни, особливо кадрові зміни, реалізація підсумків Майдану і так далі.
Не висвітити цей тренд було великою помилкою.
Читайте: Юля все зробила не так. Арестович назвав головну помилку Тимошенко
Кадрове питання, інформаційне питання, невміння обрахувати тренд і вчасно змінити політику.
Вирішена чи ні перемога Зеленського в другому турі? З ймовірністю десь 40:60. На цю хвилину. Через тиждень-два-три все може бути інакше.
Помилок у Порошенка дуже багато, і з цим треба щось робити, а зробити щось в три тижні, що залишилися, складно.
Насправді, шанси є, шанси непогані, якщо правильно ними розпорядитися, то зі скрипом, на кінчиках пальців, Порошенко може витягнути перемогу.
Йому, як мінімум, треба терміново говорити з народом. Збирати Майдан, виходити на сцену, ставати на праве коліно, каятися в гріхах і говорити, що все буде інакше. Давати письмове зобов'язання на боротьбу з корупцією протягом другого терміну. Клястися, збирати моральних авторитетів тощо.
Читайте: Чому хочуть Зеленського? Тому що безглузді. Арестович про наслідки шоу в політиці
Тут потрібні екстраординарні заходи.
Прямо зараз йому потрібно посадити три символічні фігури, своїх ставлеників. Пофіг, як. Ламати БТРом паркани маєтків, хапати, садити – а там розберемося.
Головною політтехнологією проти Порошенка був Гриценко. Дуже багато людей, які за Гриценка – а там 8% - теж обережні помірні реформатори, теж за НАТО, за ЄС, але вони вважають, що Гриценко боротиметься з корупцією, а Порошенко – ні.
Але половина з них дуже не любить Зеленського. І вони можуть піти до Порошенка.
Отже, шанси є. Але заходи потрібні екстраординарні. Те, що у нас народ простенький і любить символізм – це навіть добре. Якщо зробити кілька символічних жестів, то можна переграти.
Але просто демонстрація, що "ми всіх переможемо, давайте об'єднуватися, патріоти" - в черговий раз може не прокатати.
Чи піде Порошенко і його штаб на екстраординарні заходи – велике питання. Будемо дивитися. У найближчі дні все стане зрозуміло.