Про що Трамп радився з Орбаном

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан побував на чолі представницької делегації у Мар-а-Лаго – резиденції новообраного президента США Дональда Трампа.

Очільник угорського уряду провів перемовини із новообраним президентом Сполучених Штатів Дональдом Трампом, Іланом Маском, а також із Майком Волцом, який номінований Трампом на посаду майбутнього радника з питань національної безпеки, пише Віталій Портников для Espreso.tv.

Сам факт приїзду Орбана, а також те, що у його делегації був міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто, який нещодавно мав зустріч із міністром закордонних справ Російської Федерації Сергієм Лавровим, підтверджують припущення, що Трамп радиться із Орбаном щодо рецептів закінчення російсько-української війни. Це питання, у якому він, як ми розуміємо, довіряє угорському прем'єр-міністрові та його позиції набагато більше, ніж, скажімо, президенту Франції Емманюелю Макрону, чи президенту України Володимиру Зеленському, з якими він нещодавно зустрічався у Парижі.

Адже Віктор Орбан був саме тим європейським політиком, який послідовно підтримував Трампа весь час, поки колишній і майбутній американський президент був претендентом на посаду очільника американської держави. І Орбан був саме тим політиком, якому першому зателефонував Дональд Трамп після того, як стало відомо про його перемогу на виборах президента Сполучених Штатів. Серед інших політиків, з якими тоді у першу чергу розмовляв Дональд Трамп, можна згадати хіба що прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу. А всі інші, як то кажуть, вишикувалися у чергу, щоб отримати контакт із новим президентом Сполучених Штатів.

Таким чином відома нам позиція Віктора Орбана, яка аж ніяк не може вважатися проукраїнською і пов'язана насамперед із особливими стосунками прем'єр-міністра Угорщини з президентом Російської Федерації - це те, що може почути Дональд Трамп від очільника угорського уряду. Ще напередодні приїзду Орбана у медіа з'являлася інформація про те, що він готує нову миротворчу місію на кшталт тої, яку він вже здійснював після того, як Угорщина почала головувати у Європейському Союзі.

Тоді, як відомо, Орбан відвідав Україну і зустрівся із президентом Володимиром Зеленським. Але потім, без усякого узгодження з іншими європейськими лідерами, відвідав Москву для перемовин із президентом Росії Володимиром Путіним, а також Пекін для зустрічі з головою Китайської Народної Республіки Сі Цзиньпіном. Ці подорожі Орбана викликали однозначне засудження у лідерів країн, які сподіваються надалі протистояти Росії в її агресії проти України.

Однак зараз, коли Орбан має особливу довіру в Дональда Трампа, його миротворча місія вже може особливо не бути пов'язана із європейськими оцінками. Він буде спиратися насамперед на авторитет нового американського президента, який дуже хотів би, щоб якісь зрушення у питаннях закінчення російсько-української війни відбулися до його інавгурації. Таким чином багато хто вважає, що після візиту до Мар-а-Лаго Віктор Орбан спробує здійснити ще один тур своєї човникової дипломатії і зустрітися із президентом України Володимиром Зеленським.

Український лідер, як ми розуміємо, не зможе відхилити цю зустріч без того, щоб не посваритися із Дональдом Трампом і не викликати незадоволення команди новообраного американського президента президентом Російської Федерації Володимиром Путіним і, ймовірно, головою Китайської Народної Республіки Сі Цзиньпіном. Журналісти вважали, що такі зустрічі можуть відбутися ще до закінчення грудня, тобто до закінчення угорського головування у Європейському Союзі.

Щоб Орбан відвідував Київ, Москву і Пекін в статусі очільника країни, яка продовжує головувати у Європейському Союзі і таким чином виглядав би людиною, яка виступає не тільки від свого власного імені, але і від імені Європи. Якщо ці прогнози є реалістичними, тоді мова йде про наступний тиждень, коли може відбутися така місія угорського прем'єр-міністра.

Втім досі залишається не дуже зрозумілим, а якою конкретно може бути така місія з точки зору позицій сторін? Адже у Москві неодноразово підкреслювали, що бажання Дональда Трампа заморозити російсько-українську війну навряд чи може бути швидко реалізовано. Міністр закордонних справ Російської Федерації Сергій Лавров у своєму інтерв'ю американському коментатору Такеру Карлсону взагалі висловився категорично проти самої заморозки війни.

Як відомо, Росія хотіла б закінчення російсько-української війни на умовах, які б забезпечували демілітаризацію України, визнання нашою країною російського статусу Донецької, Луганської, Херсонської, Запорізької областей і Криму. А також таких змін в українській конституції, які б забезпечили права російської мови і російської церкви на всій території України і унеможливили подальший розвиток України як суверенної держави, яка може робити власний цивілізаційний вибір.

Тобто якщо закінчення війни, так на умовах, які будуть передбачати ліквідацію української держави, якщо не в результаті військового наступу, так в результаті політичних рішень. А це точно не той так званий компроміс, з яким погодяться не тільки в українській столиці, але й в європейських столицях. Та й невідомо, чи бажає такого компромісу новий президент Сполучених Штатів, який буде прекрасно знати, що війна закінчилася саме на російських умовах, а не на умовах Сполучених Штатів та інших західних країн.

Але поза сумнівом Віктор Орбан може продавати свої посередницькі послуги Дональду Трампу, щоб продовжувати до певного моменту залишатися важливою постаттю для нового американського президента. Також треба пам'ятати, що угорський прем'єр-міністр може переслідувати й економічні інтереси: зміцнення контактів Угорщини зі Сполученими Штатами в ситуації, коли у цієї країни вже є особливі контакти й з Росією, і з Китайською Народною Республікою.

Якщо Дональд Трамп погодиться із такими пропозиціями Віктора Орбана, можна буде сказати, що угорський прем'єр-міністр буде із байдужістю дивитися за тим, як розвивається американсько-китайська торгівельна війна, тому що буде одним із небагатьох лідерів, який буде здатний підтримувати хороші стосунки з усіма сторонами цього передбачуваного економічного конфлікту.

Також є очевидним і інший факт. Після того, як Дональд Трамп стане інаугурованим президентом Сполучених Штатів, він зіткнеться із такою кількістю і внутрішньополітичних, і зовнішньополітичних проблем, що йому може стати, ну, у буквальному сенсі слова, не до Віктора Орбана. І, можливо, що весь вплив угорського прем'єр-міністра на американського президента, пов'язаний саме із тим, що до сьогоднішнього дня, а, якщо бути точним, до 25 січня 2025 року Дональд Трамп не несе ніякої реальної відповідальності за те, що відбувається в його країні й у світі. І можемо, м'яко кажучи, розважатися під час розмов із Віктором Орбаном, Петером Сіярто та і з тим самим Іланом Маском.

А от після 25 січня розваги закінчаться принаймні на наступні чотири роки, і почнеться сувора і невблаганна реальність, яка може стати серйозним випробуванням для Дональда Трампа, як для будь-якого політика-популіста, якому доведеться здійснювати виконання своїх обіцянок і усвідомлювати, яким став складним світ, в якому він очолить Сполучені Штати Америки.