Переговори на умовах Трампа – приниження для Путіна

Останніми тижнями ми всі потрапили до пастки неминучості результативних переговорів. Давайте розберемося, наскільки це реалістично.

1. Повномасштабне вторгнення в 2022 році почалося з двох причин:

1) Путін вважав, що швидка війна допоможе йому знову стати третім полюсом світу і повернути повний поліцейський контроль над пострадянським простором;

2) Він вважав, що анексія України та подальша анексія Білорусі і Казахстану дозволить зупинити повзучу деславʼянизацію Росії. Власне про це підготована доповідь "Біла раса Путіна. Демографічні аспекти російсько-української війни", яка буде спрезентована в середу 20.11 в книгарні Наш Формат. Автори доповіді Юрій Вишневський та ваш покірний слуга. Саме дослідження підготоване виданням Ділова Столиця. Запрошую всіх бажаючих прийти на офлайн презентацію.

2. Дуже важливо звернути увагу на те, що ЖОДНА з цих цілей на сьогодні не досягнута (як на мене і не може бути вже досягнута, але в Кремлі це не розуміють). І це ключовий момент для розуміння того, як себе буде поводити Путін під час переговорів з Трампом.

3. Другий важливий момент, на який треба звернути увагу – зміна національної ідеї Росії після виборів імператора Путіна в березні 2024 року. З цього моменту головна національна ідея Росії звучить так: "Путін хоче жити максимально довго і померти в кріслі Президента своєю смертю". Всі рішення Росії приймаються виходячи з цієї ідеї. Тому, коли ми аналізуємо те, чи може Путін зараз погодитися на заморозку конфлікту, то маємо дати відповідь на питання: що для його життя менш загрозливе – мир чи продовження війни. Однозначної відповіді немає, але виходячи з нинішніх реалій, виглядає так, що продовження війни ще деякий час може бути більш комфортним (закінчення війни потребує вирішення маси соціальних питань, до яких Росія не готова. Звичайно, ці питання нікуди не подінуться, але вони можуть мʼякше сприйнятися суспільством в разі безумовної не навʼязаної ззовні перемоги. А мир на умовах Трампа буде багатьма в Росії сприйматися, як навʼязана ззовні не безумовна перемога.

4. Варто також звернути увагу на те, що Путін страшенно боїться приниження, а піти зараз на переговори на умовах Трампа для нього приниження.

5. На противагу всьому цьому є одна річ: економіка і все більша технологічна залежність Росії від Китаю, яка перетворюється на національну загрозу. Рівень життя в Росії падає, що б там не говорила офіційна статистика і російські дослідники, навіть з числа дуже шанованих хороших росіян. Так, це падіння в перспективі пари років не призведе до колапсу зразка 1989-1991 років, але воно стане причиною глибинної стагнації російської економіки на наступне десятиліття. І це Путін прекрасно розуміє.

6. Власне перспективність переговорів залежить від двох факторів: усвідомлення економічних загроз і відповідь самим Путіним на питання "Чому це не приниження".

7. Поки, мені здається, Путін не готовий до переговорів. І в США явно недооцінюють фактор психіатрії в голові Путіна. "Подолання" або "не подолання" цих проблем стане відповіддю на питання, чи можливі переговори взагалі.