Подолання бідності, або Прорив України до щасливого життя

Глава 1. Війна і мир читайте тут.

Подолання бідності, або Прорив України до щасливого життя

Бідні, бо дурні.

Це українське прислів’я всім добре відоме. Я вирішив з нього почати, оскільки народна мудрість – це неоціненний досвід, який і в цьому питанні нам значно допоможе, щоб дістатися істини.

Сьогодні важко уявити, щоб країна, яка знаходиться в центрі Європи і за своєю площею найбільша на континенті, має такі неоціненні ресурси, як земля, ліс, величезні поклади корисних копалин і освічений багатомільйонний народ – була однією із найбідніших країн не тільки Європи, але і світу.

Це ж треба було так управляти нашою країною, щоб майже третина населення виїхала за кордон у пошуках кращого життя, а інша частина, яка залишилась, кожного дня думала, як знайти собі і своїм дітям кусок хліба.

Я не буду глибоко аналізувати усі причини чому так сталося, але, мабуть, буде правильно, якщо скажу, що головною, але не єдиною причиною такого ганебного стану людей в Україні є неефективна модель державної влади, яка не забезпечує необхідний розвиток країни, не створює для українського народу належні умови для процвітання і високого добробуту, а також тотальна корупція.

Про це багато сказано і написано, тому я не буду повторювати те, що вже відомо.

Це вже нікому на цікаво.

Разом з тим, ми – надзвичайно багата країна, яка за короткий проміжок часу за рівнем життя може дуже швидко зрівнятись з Швейцарією, Норвегією чи іншими найбільш розвинутими європейськими країнами.

Як би це фантастично не звучало для декого – це правда!

Україна на порозі колосального прориву, який швидко і дуже стрімко виведе нашу країну у найбільш багаті країни не тільки Європи, а й світу.

Як це зробити – я знаю!

Головне, щоб люди повірили, що бідність скоро буде переможена, і вже через декілька років нинішній стан економіки і рівень життя людей всі забудуть, немов страшний сон.

Що ж це за прорив, який може кардинально змінити життя українців? Які кроки треба зробити, щоб дійсно побороти бідність? Як переконати людей, що мій план подолання бідності – є реальний план?

Сінгапур – країна-місто, яка не мала навіть своєї прісної води для людей або піску, щоб намивати його для збільшення своєї території, за декілька років зробила такі кроки, які перетворили одну із найбідніших територій Південно-Східної Азії в один із процвітаючих центрів світу.

Або візьмемо Дубай. Історія цього міста – яскравий приклад колосального прогресу людства в надзвичайно важких кліматичних умовах. Коли зараз дивишся на чудовий, казковий Дубай, важко уявити, що 50 років тому там була пустеля, піски, невеликі будівлі рибацького поселення.

Сьогодні Дубай – це символ розкоші та дива, яке люди перетворили у реальне життя. Такі кардинальні зміни в історії цього міста відбулись, починаючи з 1966 року, коли випадково робітники, копаючи траншею, знайшли фонтан нафти, який вдарив з-під землі.

Якщо такі фантастичні зміни в Сінгапурі відбулись дійсно за декілька років і були результатом правильної та ефективної влади, то феєричні зміни, які відбулись в Дубаї – це нафта, яку знайшли у величезній кількості і яка назавжди змінила цей емірат. На сьогодні Дубай – це вершина прогресу, яка увібрала у себе все найкраще, чого досягло людство у своєму розвитку.

А що Україна?

В Україні є не один, а багато таких ресурсів, які би вже давно кардинально змінили наше життя на краще.

Але я зараз хочу сказати лише про один такий ресурс – природний газ.

Розвідані запаси природного газу в Україні, за різними оцінками, складають від 600 млрд. до 10-15 трильйонів куб. м. Використовується із цих розвіданих і доказаних запасів природного газу лише незначна частина – не більше 1,5 - 3%.

Уявіть собі: Україна має такі фантастичні запаси природного газу, а ми закуповуємо газ у Росії чи Європі замість того, щоб продавати свій природний газ і отримувати надприбутки, які за декілька років якісно змінять нашу країну і наше життя.

Трохи історії.

Перше велике газове родовище в Україні було відкрите ще у 1913 році в Дашаві Львівської області. Цей регіон (Галичина) був одним із найбільших у світі за обсягами видобутку природного газу. Вже у 1922 році був побудований перший у Європі газопровід Дашава – Стрий У 1940 році Україна видобувала газу вдвічі більше, ніж Росія (Україна – майже 500 млн. куб. м, а Росія – 210 млн. куб. м.)

Відомо, що напередодні Другої світової війни в Україні було розвідано запасів газу близько 9 млрд. куб. м.

У 1948 році була побудована найдовша газова магістраль у Європі – 530 км із Дашави в Київ, проектна потужність якої була 2 млрд. куб. м. Потім цей газопровід був продовжений до Москви, довжиною більше 1300 км.

З того часу Москва стала основним споживачем українського газу на багато років.

Можливо, для когось це буде дивним, але ще 40 років тому, у 1968 році Україна видобувала рекордну кількість природного газу – 68,7 млрд. куб. м.

До здобуття незалежності з українських надр було викачано більше 500 млрд. куб. м. газу. Український газ постачався не лише в Москву, але і в Білорусь (1960 рік), Прибалтійські республіки (1961 рік), Молдову (1966 рік). У 1967 році через газопровід "Братерство" український газ пішов до Чехословаччини, Австрії, пізніше – в Румунію і Болгарію, а з 1975 року – в Угорщину.

Починаючи з кінця 70-х років минулого сторіччя запаси газу вичерпувались, нові газові родовища не розроблялись, а українців, які були фахівцями в газовидобуванні, переманили до Сибіру, де почався активний видобуток газу.

Після здобуття незалежності Україна, замість того, щоб максимально активними темпами здійснювати власний видобуток газу, закуповує в Росії так званий дешевий газ.

Але це вже потім ми всі зрозуміли, що дешевий газ в Росії – це не просто природний ресурс. Це ще й велика політика і велика корупція.

Думаю, що саме корупція, при чому на найвищому рівні, була головним стримуючим чинником, який блокував розвиток власного газовидобування і перевів Україну на закупівлю величезних обсягів газу у Росії.

Таким чином, ми з’ясували, що Україна вже на початку минулого століття була найбільшим видобувачем газу, запаси якого могли забезпечувати газом нашу державу на багато-багато років.

Але, на наше щастя, газ в українських надрах залишився, як вже було зазначено, розвідані, підкреслюю - розвідані, тобто підтверджені запаси складають не менше 1,5 – 3 трильйона куб.м. Це величезний, фантастичний ресурс, який має наша країна і який абсолютно не використовується в інтересах народу.

Конституцією України, в статті 13 встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Тут особливо треба звернути увагу на те, що Конституція України закріпила право власності на надра не за державою, а за Українським народом.

А тому саме Український народ і повинен з’ясувати, наскільки ефективно органи державної влади і місцевого самоврядування здійснюють повноваження з розпорядження надрами від імені Українського народу.

Нам треба чітко з’ясувати, хто в державі зараз контролює газовидобування, кому і на яких умовах виділяються ділянки української території для здійснення цієї роботи, і чому ми не можемо забезпечити свої потреби у власному видобутку газу.

Хто в цьому винен? І чому протягом багатьох років гальмується видобування власного газу? Кому це вигідно? Чому народ України фактично протиправно позбавлений свого суверенного права бути власником надр?

Відповіді на ці та інші питання дадуть відповідь на питання чому ми такі бідні, і чому олігархи розпоряджаються надрами України.

У мене є чіткий і зрозумілий план як за декілька років Україна подолає бідність і швидкими темпами почне змінювати якість життя.

Цей план передбачає законодавчі зміни, в тому числі деякі необхідні зміни і в Конституції України, організаційні, технічні і технологічні зміни.

Цей план розрахований на десятки років, але перші результати українці відчують вже через два роки.

Які це результати?

За два роки мій план передбачає збільшення власного видобутку газу з 21 млрд. куб. м., як це є сьогодні, до 40 млрд. куб. м. Зрозуміло, що такого значного збільшення видобутку газу не можна досягти, використовуючи наявні технічні можливості, тому будуть застосовані унікальні технології, які і дадуть цей результат.

Це дасть можливість повністю відмовитись від закупівлі газу поза межами України. Завдяки цьому ми зможемо зосередити в бюджеті своєї країни близько 3 млрд. доларів.

Крім того, зважаючи на те, що потреби України в газі знижуються, не менше 10-15 млрд .куб. м. газу можна буде продавати на зовнішніх ринках, благо що у нас є газотранспортна система, яка це забезпечить.

Завдяки цим і деяким іншим заходам, включаючи збільшення обсягів видобутку сирої нафти, які я передбачаю задіяти, майже на третину збільшиться державний бюджет України.

Цей ресурс дозволить в рази зменшити вартість газу для населення, а також зменшити її для промисловості.

Завдяки можливостям, які дасть бюджет, ми зможемо не менше ніж у 3 рази збільшити мінімальну пенсію – до 6 000 гривень, а також встановити мінімальну заробітну плату на рівні 12 000 гривень.

Будуть значно збільшені, не менше, ніж у 2 рази, усі соціальні виплати, які передбачені чинним законодавством.

Значна частина цих додаткових коштів буде спрямована на оборону країни, зокрема на модернізацію і закупівлю нових надсучасних видів озброєння, як власного виробництва, так і за кордоном.

Грошове забезпечення військовослужбовців, які перебувають безпосередньо в зоні бойових дій з російським агресором, буде збільшено в рази і становитиме не менше 25 000 гривень для рядового солдата. При цьому будуть збережені і збільшені усі доплати військовослужбовцям в зоні бойових дій.

У разі смерті військовослужбовця, який брав участь у бойових діях, сім’я отримає компенсацію у розмірі, який в 10 разів перевищує встановлений на сьогодні; у разі поранення, в залежності від його тяжкості, розмір компенсації буде більше, ніж зараз від 2 до 5 разів.

Заробітна плата усім працівникам, яка отримується за рахунок державно бюджету, буде збільшена не менше, ніж на 50%.

Пенсії усім пенсіонерам, незалежно від причини виходу на пенсію, будуть збільшені не менше, ніж на 30%.

Не менше, ніж на 50% будуть збільшені виплати з державного бюджету на охорону здоров’я, освіту, культуру, охорону навколишнього природного середовища тощо.

Кожна українська сім’я при народженні першої дитини отримає матеріальну допомогу на дитину у розмірі 100 тис. гривень, при народженні другої дитини - 150 тис. гривень, при народженні третьої і більше дітей – 200 тис. гривень.

Молоді сім’ї у віці до 30 років, які не мають свого житла, отримають позики на придбання або будівництво власного житла з терміном повернення кредиту до 20 років.

Будуть здійснені деякі інші заходи, які різко змінять якість життя українців.

При цьому слід мати на увазі, що будуть задіяні усі економічні і фінансові важелі, які забезпечать стабільність української гривні, рівень інфляції не перевищить 7 % щорічно.

Темпи реального економічного зростання будуть не менше 8%, що є вагомою гарантією економічного росту в державі.

Такі результати передбачені моїм планом на перші два роки його реалізації.

Подальша реалізація плану дасть можливість через п’ять років вийти на видобуток газу не менше 50 млрд. куб. м газу, а також поступове збільшення власного видобутку нафти.

Реалізація тільки цього п’ятирічного плану дасть можливість збільшити не менше, ніж у 2 рази усі показники, які передбачені планом на перші два роки.

Через п’ять років реалізації цього плану Україна повністю подолає бідність і наблизиться у якості життя своїх громадян до європейських країн.

За цей час відбудуться істотні зміні в економіці країни, яка запрацює набагато ефективніше.

Товарообіг в державі за цей час збільшиться суттево, інфляція не перевищить 7%, а рівень життя українців збільшиться не менше, ніж в 3 рази, порівняно з 2019 роком.

Це не фантастика, не міфічні прогнози – це реальний план, який ґрунтується на чіткому аналізі та розрахунках, підкріплених об’єктивними даними.

Хочу ще раз нагадати українцям, що 50 років тому в Україні видобувалось майже 70 млрд. куб. м. газу – у 3,5 рази більше, ніж сьогодні.

Безумовно, навколо українського газу є багато різних інсинуацій або просто неправдивої інформації. Це стосується як можливостей України у видобутку власного газу, так і частині розвіданих і перспективних родовищ.

Але для мене очевидним є те, що повернути українські надра українському народу можна, і це потрібно зробити негайно, як би важко не було.

Тут дійсно необхідна політична воля Президента України, увесь його авторитет і потуга влади.

У мене така політична воля є, як і чіткий та обґрунтований план як це зробити.

Це стратегічне рішення, яке має змінити країну.

Зрозуміло, що одразу ж знайдуться різні спеціалісти та популісти, які будуть переконувати країну в тому, що все, що я пропоную – міф та утопія.

А я кажу – ні, це не міф і не утопія.

Ще раз повторюю: українські надра мають величезні запаси природного газу, а унікальні технології, якими володіють українські вчені, дозволяють в найкоротші терміни перетворити цю казку, як дехто вважає, на реальність.

Але перше, що треба зробити - повістю зруйнувати всю систему розподілу природних ресурсів і видобутку газу та нафти в Україні. Це вже не ефективно і надзвичайно корумповано, стара схема ніколи не дасть позитивного результату.

Потрібна абсолютно нова схема роботи в цій галузі. І вона є. Принципова нова та оригінальна схема, яка і забезпечить реалізацію усього того, що я пропоную.

Збільшення видобутку газу без збільшення обсягів буріння нових свердловин неможливе. Старі родовища вже виснажені, потрібно в рази збільшити розвідку нових родовищ газу. Але забезпечити цей істотний приріст із застосуванням старих технологій та організаційних методів, які себе віджили – неможливо.

Тому будуть застосовані абсолютно нові та унікальні технології, зовсім інші привабливі методи організації цієї роботи, завдяки яким і буде досягнутий цей прорив у газовидобуванні в Україні. До справи повернуться фахівці, які втратили надію в Україні і виїхали на заробітки за кордон.

У мене готова команда, яка з перших днів приступить до реалізації цього революційного проекту, який змінить Україну і наше життя. Головне завдання – забезпечити в країні такий політико-економічний порядок, при якому всі ресурси країни будуть спрямовані на інтереси усіх українців.

Цей план деталізований і розбитий на певні етапи. Реалізація кожного етапу - це реальні зміни для українців, які усі обов’язково відчують у своєму житті.

Реалізація цього плану можлива лише тоді, коли будуть реалізовані інші його частини.

План складається із трьох перших частин: війна, бідність, корупція. Всі ці три складові єдиного плану будуть оприлюднені, і кожен українець, який того бажає, може з ними ознайомитись.

Ця частина загального плану – бідність, точніше, як її подолати.

Я намагався викласти основні підходи до того, як подолати бідність. Деякі деталі та нюанси не увійшли сюди, але головні, визначальні дії та заходи, які я обов’язково здійсню, є в цій частині плану.