русский
Війна в Україні

Реальні переговори будуть. Але не між Києвом та Москвою

Кирило Сазонов

Реальні переговори будуть. Але не між Києвом та Москвою
Реальні переговори будуть. Але не між Києвом та Москвою

Усі активно обговорюють переговори, які розпочнуться 20 січня після інавгурації Трампа. Іноді почитаєш стрічку – прямо, сакральна дата виходить. Хтось чекає, що 20 почнуться переговори, а 21-го прямо мир уже, тобто в лютому вже демобілізація. Скептики кажуть, узагалі ні на що не вплине, переговори і зараз тривають.

Насправді, скептики частково мають рацію. Переговори йдуть уже зараз. Як ішли і місяць тому. Якщо ви наполягаєте на тому, що переговори у нас заборонені законом – назвіть це консультаціями. Я завжди роблю вибір між "шашечки або їхати" на користь "їхати". І мені все одно як називати.

Так от, друзі, коротко і по суті.

Переговори (консультації) вже почалися. Трамп ще не вступив на посаду, але він уже обраний президент і з ним рахуються. Тому всі зацікавлені особи активно спілкуються з його оточенням. Українська делегація вже зустрічалася офіційно, до Москви їздив Такер Карлсон (думаю, це було не просто інтерв'ю, а прохання публічно позначити позицію Кремля). Консультації йдуть дуже активно. І 20 січня (21-го чи 30-го, не важливо) вони можуть просто перейти у формальну площину. Не більше. Ключові рішення можуть бути ухвалені до і після – у будь-який час. Тож не заморочуйтеся на даті.

Головне, про що хотів написати.

Переговори дуже важливі, але найважливіші – не між Києвом і Москвою. Загострення між Вашингтоном і Пекіном, різкі китайські санкції щодо сурми, галії та Німеччини – це прелюдія. До великих, визначальних для нового світового порядку, переговорів. Між двома ключовими гравцями – США і Китаєм. На них багато чого визначатиметься, зокрема й питання російської агресії в Україні.

Чи означає це, що нам варто скласти лапки і просто чекати? Ні. Таке очікування завжди закінчується дуже погано. Не забиваєш ти – забивають тебе. Тому наше завдання зробити все, щоб для США ми були занадто важливим елементом великої мозаїки. Елементом, який не можна використовувати, як розмінну монету. І тут важливо все. Ситуація на фронті і здатність продовжувати бойові дії. Не тільки здатність, а й готовність.

Стан економіки та її перспективи – Трамп має розуміти, наскільки вигідно співпрацювати саме з нами. Тут дуже багато моментів і далеко не всі залежать від мистецтва переговірників. Тож усе дуже просто за старою формулою: "Нам своє робити". Кожному на своєму місці...