Росія готує загострення на Донбасі, дата вже відома - Олексій Арестович

Кремль готує Києву "подарунок" у вигляді загострення боїв на Донбасі до Дня Незалежності 24 серпня, крім того, Москва буде "гріти" ОРДЛО, організовувати диверсії, а також грати на виборах в Україні.

У Чорному морі Росії не дозволять домінувати - за нього може і буде боротися НАТО. Але при цьому РФ "повільно підрізає колінну жилу" Україні в Азовському морі, де-факто здійснюючи там економічну блокаду і намагаючись зробити море своїм внутрішнім. В української сторони є ефективний спосіб не допустити цього, питання можна вирішити протягом лічених місяців. Про це в першій частині інтерв'ю UAportal розповів військовий експерт і блогер Олексій Арестович.

- Ви неодноразово заявляли про загрози, які є в Азовському морі. Якою є на даний момент загроза втратити це море для України?

- Що ви маєте на увазі - втратити Азовське море?

- Росія намагається зробити його своїм внутрішнім морем.

- Так, я перший про це сказав. Але тут треба розуміти, що море - не суходіл. В моря немає приналежності. На морі діють виняткові економічні зони і морські кордони - 12-20 миль від берега. А взагалі море є міжнародним простором.

Але в нас досі діє договір з Росією (від грудня 2003 року, - UAportal), де Азовське море вважається внутрішнім морем РФ і України, і так це розуміється усім світом.

Для того, щоб його не втратити, нам потрібно розірвати цей договір. Щойно ми його розірвемо, вся ситуація почне регулюватися міжнародним морським правом, і тут Росії доведеться втертися.

Щоправда, в неї навіть у цьому випадку залишаються варіанти. Головне, що їм потрібно - продовжувати здійснювати морську економічну блокаду України. Що вони і роблять, затримуючи судна, які йдуть в Бердянськ і Маріуполь. Таким чином вони роблять економічно менш вигідною експлуатацію цих портів.

Морська торгівля, як і будь-яка інша торгівля, це швидкість, транспорт. Якщо швидкість падає, це стає невигідним, і народ починає шукати альтернативні шляхи. А Маріуполь - це наші сільськогосподарські вантажі та метал.

Решта способів і форм поведінки, наприклад, порушення межі виняткової економічної зони тощо, менш ймовірні, тому що міжнародне право дуже чітко говорить, що кордони порушувати не можна. Це як кордони держави.

А, крім того, в них будуть великі проблеми із зупинкою та оглядом суден. Військові судна можуть оглядати цивільні, але на куди більш складних умовах, ніж у внутрішньому морі. Їм доведеться вигадувати серйозні приводи. Тоді ми зможемо апелювати до міжнародних судів.

А поки всі міжнародні суди нам кажуть: чуваки, це ваша внутрішня справа, розбирайтеся самі. Тому все, що ми можемо - це розірвати договір. Якщо ми його не розірвемо, Росія буде й надалі блокувати наші судна і знижувати наш потенціал - як рибальський, так і транспортний.

Зрештою це може призвести до класичної морської блокади, до припинення експлуатації портів у Бердянську і в Маріуполі або до падіння або зниження їх собівартості. А це буде найдзвичайно сильний удар по нашій економіці.

Але захопити море за допомогою шлюпок і морських піхотинців - такого не буде. Хоча в суто військовому відношенні у них там є перевага.

- Як, за вашими оцінками, будуть розвиватися події?

- Я не знаю, як будуть розвиватися події, але я думаю, що вони будуть продовжувати економічну блокаду і тиснути нас на межі. Щоб це ще не вважалося піратством, але вже завдавало істотного економічного збитку.

Це повільне підрізання нам підколінної жили в цьому бізнесі.

У цій ситуації ми можемо тільки розірвати договір. У військовому відношенні ми теж можемо робити щось, але це дуже тривала програма. Поки ми зробимо ракету "Нептун", яка становитиме істотну загрозу, пройде років 3 - за умови найударніших темпів. А договір можна розірвати за 2 місяці, за півроку.

- А що з Чорним морем?

- З ним все набагато простіше, тому що Чорне море - це міжнародний морський басейн, там дуже багато інтересантів, і дві третини цих інтересантів - члени НАТО. Тому британські бомбардувальники і винищувачі патрулюють акваторію Чорного моря, перехоплюють російські судна. Тут НАТО здійснює стратегію стримування, постійно проводячи навчання, переміщаючи туди корабельні угруповання, здійснюючи патрулювання. Йде холодна війна.

Це показує, що НАТО буде боротися за Чорне море і не дасть росіянам там домінувати.

Але навіть турецький флот у Чорному морі разів у п'ять сильніший за російський. А вже якщо взяти румунський, болгарський та інші, то там Росії особливо не повипендрюєшся.

Тому вони щодо Чорного моря особливих планів не будують, бо розуміють неможливість їх реалізувати.

- Як ви вважаєте, чи може керівництво Росії піти на активні дії на Донбасі в перспективі найближчих виборів? Зокрема, під вибори в Україні?

- Вони точно робитимуть загострення на День Незалежності - плюс-мінус - намагаючись зіпсувати нам свято. Але я не думаю, що буде перехід у наступ, навіть на локальній ділянці.

Просто збільшиться кількість обстрілів і кількість диверсійно-розвідувальних груп, які будуть атакувати наш передній край. Це - з високою ймовірністю.

Що стосується наших виборів, то їхня ставка - на розширення і поглиблення внутрішнього конфлікту, тому вони будуть діяти економічними, інформаційними, диверсійними способами, підтримкою своїх кандидатів, зіштовхуванням кандидатів між собою, війною компроматів тощо.

Фронт вони будуть гріти, але гріти в тому відношенні, щоб кров лилася і можна було б звинувачувати "кривавий режим" Порошенка в тому, що він не хоче закінчувати війну. Паралельно введуть якогось кандидата-миротворця, тих, хто буде протистояти Порошенку на виборах - Тимошенко, Бойко, Рабінович з Медведчуком та інші. Вони будуть займатися риторикою миру, і Росія буде м'яко підштовхувати громадську думку в Україні до того, що всі біди - від "режиму Порошенка". Мовляв, допоки Порошенко при владі, буде війна, а щойно новий кандидат прийде, якось домовимося.

А для цього фронт повинен бути розігрітий. Але розігрітий не в тому сенсі, що будуть операції, подібні дебальцевській, "героїчний наступ" тощо. А в тому сенсі, що там постійно буде триматися напруження, з періодичними загостреннями, щоб війна не втрачала своєї актуальності, щоб народ хотів цієї війни позбутися і нарешті зайнятися економікою.

Не виключаю парочки локальних конфліктів і спроб взяти чергове Кримське, але, чесно кажучи, на великі операції в них немає ресурсів. Суто логічно вони не повинні цим займатися. Хіба що вони божевільні.

- А що ви думаєте щодо планів української влади? Вам не здається, що під вибори можна спробувати щось відвоювати на Донбасі?

- У нас немає ресурсів на відвоювання. Коли в так званій "ЛНР" втратили військове керівництво через те, що лідер повалений (мається на увазі "переворот" осені 2017 року, в результаті якого був повалений ватажок луганських бойовиків Ігор Плотницький, -UAportal), росіяни одразу ввели кілька батальйонно-тактичних груп і поставили їх на лінію фронту на дві доби. Цей приклад нам показує, що за найменшої загрози вони будуть захищати своїми кадровими збройними силами.

Не для того вони створювали "ДНР" і "ЛНР", щоб так просто їх втратити.

Так, ми можемо десь дати їм по пиці, вони десь дадуть нам, ми візьмемо одне перехрестя, вони візьмуть інше. Обидві сторони втратять купу народу і нічого не станеться. Тому сенсу в цьому немає.

Конфлікт буде триматися на низькому профілі, щоб про нього не забували, але в жодної зі сторін немає шансів на істотні військові зрушення без, наприклад, проведення часткової мобілізації, без того, щоб вкинути величезні додаткові ресурси в цей конфлікт.

Якщо ми оголошуємо мобілізацію, страшно озброюємося і ломимося туди, у нас виходить патова ситуація. Звісно, ми щось відвоюємо, але результат не буде таким, який можна видавати за політично значущий. Але, швидше за все, будуть кричати про конфлікт, про зраду, про загиблих на фронті. Тому для Порошенка немає ніякого сенсу починати там військові дії.

Продовження інтерв'ю читайте на UAportal найближчим часом