Росія продовжує терор: яку тактику використав ворог під час ракетного удару 8 травня

У ніч із 7 на 8 травня російські окупаційні війська завдали цілком передбачуваного удару. По-перше, було б дивним, якби росіяни в такій маніакальній формі не "привітали" Україну з інавгурацією Путіна. По-друге, терміни підготовки чергового удару з періодичністю у півтора-два тижні саме підпадали на фетиш-дати росіян.

Удар у ніч на 8 травня

Російські окупанти (як і всі попередні рази) застосували тактику комбінованого удару, розосередивши по областях масований удар із 76 повітряних цілей, з яких 55 – це ракетна компонента, а 21 – дрон-камікадзе.

За номенклатурою залучених засобів та результатом, згідно з даними Повітряних сил ЗСУ, картина така:

Х-101/555 – було застосовано 45 ракет, збито 33. Запускалися з літаків Ту-95МС над акваторією Каспійського моря;

КРМБ "Калібр" – збиті усі чотири. Відновилися запуски з акваторії Чорного моря;

Х-47М2 "Кинжал" – застосовано одну ракету і збити її не вдалося, оскільки направлена вона була на регіон, де немає засобів перехоплення таких ракет. Запуск здійснювався із МіГ-31К у повітряному просторі Тамбовської області;

9М723 ОТРК "Іскандер-М" – застосовано дві ракети, збито 0 з тієї ж причини, що і Х-47М2 "Кинжал", – відсутність засобу перехоплення;

"Іскандер-К" – 1/0;

Х-59/69 – 2/2;

БпЛА Shahed-131/136 – збито 20 із 21. Запускалися з майданчика у Приморсько-Ахтарську Краснодарського краю.

Таким чином, ПС ЗСУ в ніч з 7 на 8 травня змогли знищити 59 ворожих цілей із 76.

Основною ціллю ракетних ударів та нальотів Shahed-131/136 стали об'єкти критичної інфраструктури, об'єкти генерації та передачі електроенергії у Вінницькій, Запорізькій, Кіровоградській, Львівській, Івано-Франківській та Полтавській областях.

Тактика окупантів

Російські окупаційні війська продовжують тактику комбінованих ударів по українській енергетичній інфраструктурі хвилеподібно, але системно, а також синхронно застосовуючи весь спектр повітряних засобів ураження.

У ніч із 7 на 8 травня традиційно першою хвилею йшли групи дронів-камікадзе Shahed-131/136 (попередньо до п'яти груп), рух яких у повітряному просторі Запорізької області було зафіксовано близько 23:30 7 травня. У той же час близько 23:20 стали фіксуватися зльоти Ту-95МС з аеродрому "Оленья".

Пуски ракет Х-101/555 було здійснено після 2:00 ночі 8 травня, а перші входження в повітряний простір України фіксувалися близько 4:00 ранку. Присутність крилатих ракет у повітряному просторі збіглася з нальотом Shahed-131/136, що продовжувався, і тривала приблизно до 5:30 ранку. О 6:30 російський МіГ-31К здійснив пуск Х-47М2 "Кинжал" у напрямку Стрия Львівської області.

Таким чином, російські окупанти продовжують поєднувати застосування абсолютно різних за своїм функціоналом і тактико-технічними характеристиками засобів ураження для перевантаження української системи ППО, розосередження уваги та розряджання БК.

Ця тактика реалізується з певною часткою ефективності лише за рахунок нестачі у ЗС ЗСУ засобів протиповітряної оборони малого, середнього та великого радіуса дії. РОВ мають можливість входження в повітряний простір України засобами ураження, знаючи, які локації не мають прикриття, а також які маневрені маршрути необхідно прокладати, щоб не опинитися в зоні дії наявних засобів ППО.

Проте цілі, які намагаються вразити росіяни, перебувають у місцях, де є відносне зосередження засобів ППО, і так чи інакше, але до зони ураження вони входять. Проблема лише в технологічності даних систем та можливості відбиття як масованого удару/нальоту, так і складних для перехоплення ракет. На жаль, таких можливостей у більшості зон прикриття немає.

Висновки

Російські окупаційні війська вийшли на системні ракетні удари в межах близько півтора тижня. Цього періоду їм достатньо, щоб підготувати комбінований удар, зробити енну кількість ракет і поповнити боєкомплект, провести обслуговування авіаційної компоненти, а також віднедавна і корабельної, яка повернулася до числа засобів ураження.

Терор російських окупантів продовжує концентруватися на критичній інфраструктурі і очевидно, що плани системних ударів у командування РОВ мають середньострокову перспективу. Від короткострокового плану руйнування української енергетики РОВ відокремлює лише факт відсутності достатньої кількості необхідних засобів ураження.

Обмеження в цьому ресурсі дають можливість Україні отримати необхідні засоби ППО від партнерів для прикриття найуразливіших зон – до того, як буде пізно.