Саакашвілі переплутав Порошенка з царем. Тимчук про те, що йому потрібно в Україні
Саакашвілі, депортований з України, має намір зробити спробу прориву через кордон 1 квітня. Анонсуючи цю свою дію, в інтерв'ю Дмитру Гордону він пояснив: "Цей квиток я взяв, бо впевнений: Порошенко не пройде до другого туру. І я більш ніж упевнений, що після цього жоден прикордонник не виконає наказ Порошенка не пускати мене в Україну".
Чи справді Держприкордонслужба може проігнорувати ухвалене по Саакашвілі рішення і впустити його в країну? Чи можуть його дії стати причиною проблем?
"Очевидно, Саакашвілі плутає Україну з монархією", - сказав в коментарі UAportal народний депутат України, координатор групи "Інформаційний спротив" Дмитро Тимчук. І поділився думкою про мотиви і наслідки його дій.
Як на мене, це спрямовано на дискредитацію чинної української влади. Це меседж, на якому Саакашвілі спекулював довго, будучи в Україні.
Читайте: Саакашвілі готує новий прорив кордону України: Георгій Тука про понти для приїжджих
Очікувати, що прикордонники не будуть виконувати якісь розпорядження, ніяк не доводиться, оскільки заборона на в'їзд Саакашвілі в Україну була введена в рамках законодавчого поля України, у рамках чинних законодавчих актів і нормативно-правової бази.
Очевидно, Саакашвілі плутає Україну з якоюсь монархією, де є царський указ, і вся відповідальність за цей указ лежить суто на монарху. Але насправді це трохи не так. Прикордонники виконують або не виконують не розпорядження Порошенка – вони виконують або не виконують той нормативно-правовий акт, який ухвалений і діє в законодавчому полі України. Тут мова не про особистості – тут мова про юридичні документи.
Зрозуміло, для чого це робиться: щоб, принаймні, тих прихильників Саакашвілі, тих українців, які йому симпатизують, в черговий раз налаштувати проти Порошенка. В даному випадку вже як кандидата в президенти.
Іншого пояснення я тут не бачу.
Читайте: Саакашвілі екстрадують до Грузії і відправлять за ґрати: у Порошенка зробили заяву
Але я не думаю, що дії Саакашвілі можуть призвести до серйозних проблем в Україні. Так, дійсно, свого часу він став обличчям українського протесту, однак він не продемонстрував здатності організувати якісь опозиційні сили, не продемонстрував, перш за все, організаторського та лідерського потенціалу – зробити так, щоб під його прапори встали всі, хто незадоволений цією владою.
Відповідно, щойно він і політично, і фізично усунувся з України, про нього досить швидко забули. Принаймні, він сьогодні ніяк не уособлює український протест.