русский
Mixed

"Погано, якщо проллється кров. Але ми готові". Інтерв'ю з Родіоном Шовкошитним про загрозу релігійної війни в Україні

Лілія Рагуцька

'Погано, якщо проллється кров. Але ми готові'. Інтерв'ю з Родіоном Шовкошитним про загрозу релігійної війни в Україні
''Погано, якщо проллється кров. Але ми готові''. Інтерв'ю з Родіоном Шовкошитним про загрозу релігійної війни в Україні

Після того, як стало очевидно, що Україна таки отримає Томос на автокефалію від Вселенського патріархату, в Росії почалося справжнє інформаційне божевілля. Численні "експерти" і політичні фріки на російських ток-шоу щодня пророкують Україні початок релігійної війни. З Кремля зазвучали обіцянки знову "захищати" громадян нашої держави - щоправда, цього разу не від мовних, а від релігійних утисків. А вище духовенство Руської православної церкви взагалі заявило, що розриває всі зв’язки з Константинополем, звинувативши при цьому Вселенського патріарха у намаганні "розколоти світове православ’я".

На фоні останніх подій настирні намагання Росії розпалити міжконфесійну ворожнечу в нашій державі і зіштовхнути лобами українців викликають певне занепокоєння.

Чи вдасться Росії домогтися, аби в Україні пролилася кров? На які провокації можуть зважитися адепти Кирила Гундяєва в мирних українських містах? І чи має Україна розуміння серйозності ситуації і план дій на випадок, якщо провокації будуть вдалими? Про це UAportal розпитав у відомого громадського активіста Родіона Шовкошитного.

- Події, пов’язані з наданням Вселенським патріархатом Томосу про автокефалію Українській православній церкві, добряче залили сала під шкіру як духовному, так і політичному керівництву РФ. РПЦ розірвала стосунки з Константинополем, а російські пропагандисти хором пророкують Україні нову війну – цього разу релігійну. Як вважаєш, зіткнення на цьому ґрунті дійсно неминучі?

- Я боюся, що вони неминучі. Не візьмуся прогнозувати і стверджувати, що вони точно будуть. Але я цього боюся. І страшенно не хотів би, аби до цього дійшло.

- На чому ґрунтуються твої побоювання?

- Та хоча б на тому, що вже зараз вони (духовенство УПЦ МП. – Ред.) стягують під церкви отих мракобісних "тітуханів". Росія постійно накручує – так само, як було перед війною, коли вони розповідали людям, що їдуть автобуси "правосєків" їх вбивати. На мешканців Криму це тоді дуже сильно вплинуло. Навіть на тих, що були більш-менш нейтральними чи навіть симпатиків України з числа росіян, як, наприклад, одна з моїх однокурсниць. Люди дивилися на ті кадри, що їм показували – і реально вірили, що ті автобуси – справжні, що вони ось-ось перетнуть адмінкордон з Кримом і почнуть всіх вбивати. Це їх реально сильно налякало.

І зараз Росія робить те саме. Вони вже тривалий час накидають в інформаційному просторі, що десь на Західній Україні "радикали" чи то спалили, чи то розграбували, чи то просто напали на церкву Московського патріархату. Вони регулярно щось таке запускають. А далі з’являються заяви на кшталт "защитим православных в Украине" - так само, як у 2013-14-му вони говорили про "захист російськомовних".

- Так. Дмитро Мєдвєдєв саме так і сказав: будемо захищати православних так само, як захистили російськомовних.

- Ситуація повторюється один в один. Спочатку інформаційний шум щодо того, що там "радикали творять". Потім – відповідні заяви з Кремля про черговий "захист" когось від чогось.

Знаєш, я не бачу просто, як попи УПЦ МП будуть валити звідси. От не уявляю я, як це відбувається.

Днями пройшла інформація, що ієрарх УПЦ МП, митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр Драбинко першим серед інших оголосив себе кліриком Константинополя. Його моментально у Росії записали у зрадники. Але враховуючи, що новина про це найперше з’явилася на "Эхо Москвы" (хай вони і посилаються на "Громадське") і активно розганялася саме росіянами – то є у мене сумніви: а чи не троянський це кінь? (згодом Драбинко заявив, що російські ЗМІ видали за офіційну заяву його теоретичні розмірковування в ході інтерв’ю, видерті з контексту. - Ред.).

Зараз буде розкол в середині самого Московського патріархату в Україні. Якісь єпархії перейдуть до Константинополя, тобто до української автокефалії. Якась частина залишиться з Московським патріархатом. І нема гарантій, що серед тих, хто перейде на нашу сторону, не буде ворогів. Так само, як наразі невідомо, яка робота буде проводитися з тими, хто залишиться в УПЦ МП, аби перетягти їх на нашу сторону. Ким вона буде проводитися, чи буде вона мирною, чи це будуть перемовини чи якісь силові навіть дії з боку правоохоронців – про це зараз не відомо нікому.

- Ти згадав про чутки щодо захоплення церков на заході. Але ж паралельно представники РПЦ і УПЦ МП говорять і про "підготовку захоплення "радикалами" Києво-Печерської лаври". Останнє "захоплення" було призначено на Покрову, на 14 жовтня…

- Вони навмисно розганяли тезу про захоплення лаври. Я знаю, що жодне з націоналістичних угрупувань чи організацій, які брали участь у марші, не планувало радикальних дій на території Києво-Печерської лаври. Російська пропаганда розганяла цю дезу, щоб мобілізувати вірян, паству УПЦ МП. От і приїхали туди 122 "тітухана"…

- Яких деякі ЗМІ, до речі, по гарячих слідах охрестили "радикалами", які, власне, і прийшли захоплювати православну святиню.

- Це були православні "тітухани". Не націоналісти, а "тітушня".

- У тій же лаврі, я так розумію, і без "тітушок" є кому встрягти в бійку у разі чого…

- Там постійно знаходяться якісь козачки, Воєнізована охорона. В усіх найбільших храмах і церквах УПЦ МП таке є.

- А щось відомо щодо кількості цих людей? У тій же лаврі, приміром?

- Дуже важко навіть приблизно сказати. То треба бути в середині, щоб хоча би приблизно зрозуміти, що і як. Видно, що вони є. Скільки їх – невідомо.

- Так само ми не знаємо, чим вони озброєні?

- Так.

- Якщо будуть таки провокації – якими саме вони можуть бути?

- Істерія розганяється для того, щоб навіжена паства УПЦ МП, оці зомбовані бабці приперлися і грудьми закрили, якщо треба буде. Це ж насамперед на них розраховано – на слабких мізками людей. І вони прийдуть. Ще й дітей своїх поприводять – от щоб ти навіть не сумнівалася. Ми ж це вже бачили на Донбасі, коли вони з іконами ставали перед нашими БТРами і не пропускали нікого.

- То ясно. Росіяни давно вже використовують тактику "сначала пойдут женщины и дети"…

- Так, це звична тактика. Розрахунок робиться на те, щоб їх наполохати, налякати до такого стану, щоб вони готові були днювати перед тими дверима, закриваючи їх собою. Бо ж "тітухани", хоч вони і мракобіси православні, все ж прекрасно розуміють реальні розклади. Релігійні війни – це не вуличні бої з "тітушками", які звалять одразу, як смаленим запахне і намалюється перспектива п**дюліни. Бо 50 гривень того не варті.

Релігійні війни – це зовсім інше.

Майже всі народні депутати чи політики, антиукраїнські за своєю суттю, які розпалювали війну в Україні – як той же Новинський, Вілкул чи Медведчук – мають багато "спортіків". Бо хтось має якийсь стосунок до Федерації бойових єдиноборств, хтось – свою охоронну фірму. У Медведчука, наприклад, є "Сварог" той же, ще кілька. У нього взагалі дуже хороша охорона. І ці "тітухани" будуть виконувати все, за що їм добре заплатять. А якщо вони ще й напхані ідеологічно усілякою маячнею – то взагалі.

Тому кровопролиття можливе. І, враховуючи, що у нас вже є одна "гаряча точка" - війна на сході – відкривати другий фронт десь в Одесі, Києві чи будь-де ще дуже б не хотілося.

- Але ризик великий. Бо йдеться про можливість впливати на мізки українців – що саме по собі для Росії дуже важливо, а й про гроші. Бо ж на Україну припадає майже половина всіх приходів РПЦ, а доходи, які отримує Гундяєв від цих приходів оцінюється щонайменше у 11 мільярдів євро на рік. Я вже не кажу про церковні цінності і святині. До речі, ти припускаєш, що зараз в Росію можуть почати вивозити ті цінності з українських церков?

- Звичайно! Тому коли я кажу про те, що дуже багато буде залежати від політичної волі, маю на увазі, що "тітухани" не будуть воювати проти силовиків. Якщо нормально працюватиме поліція, "Альфа" чи ще хтось – проти них зброю ніхто не підніме. Я в цьому впевнений.

Те ж саме стосується прикордонників і наказу, який вони можуть отримати: не випускати за кордон церковне майно чи релігійні святині. Треба уважно стежити за цим. Вони безумовно будуть намагатися це вивезти. Але якщо контроль буде достатнім – нічого у них не вийде.

Читайте: У РПЦ Томос для України порівняли з анексією Криму і погрожують прихожанам

- А якщо раптом виявиться, що політична воля заслабка, що у правоохоронних органів не вистачає чи розуміння серйозності ситуації, чи бажання працювати в цьому напрямку – на цей випадок є запасний план у патріотично налаштованої громадськості?

- Скажу так: патріотично налаштована громадськість, усілякі небайдужі невідомі і патріотично налаштовані громадяни, організовані у групи – вони розуміють ризики, розуміють серйозність ситуації і можливі напрямки її розвитку. І вони готові до будь-якого повороту подій.

Ми всі готові. Єдине – якщо не дай бог буде реалізуватися найгірший варіант, треба буде працювати у тісній спайці з правоохоронними органами.

- А з цим можуть бути проблеми?

- А хіба нема проблем у активної частини громадянського суспільства з правоохоронними органами після майже 60 нападів на активістів, які належним чином не розслідуються?

- Твоя правда… Як гадаєш, оці заяви на кшталт погроз Мєдвєдєва, що Росія "захищатиме православних" так само, як вже "захистила" російськомовних, впевнене "вангування" Едуарда Лімонова, що релігійна війна в Україні неминуча – це нагнітання істерії чи щось більше?

- Так, це нагнітання істерії серед пастви Моспархата. "Идите защищать. Берите детей, внуков, идите к воротам лавр, церквей – закрывайте собой, не впускайте, вплоть до ночевания". Я думаю, воно на це розраховане.

- Це не може бути попередження про можливу відкриту агресію з боку Росії – якщо вже ми проводимо паралелі з подіями весни 2014-го?

- Відкриту агресію зараз я собі слабко уявляю. Для неї можна було знайти купу приводів і раніше. Але якщо відкритої агресії досі не відбулося – не думаю, що це станеться зараз.

- Ну, ми багато чого собі слабко уявляли. Я наприклад, до останнього не вірила, що РПЦ піде у розкол, що вони зважаться розірвати всі стосунки з Константинополем...

- От якраз це було прогнозовано. Це єдиний шлях, в принципі, який у Росії залишався. Вони не могли підкоритися рішенню про надання автокефалії українській православній церкві. Не могли погодитися з тим, що їх фактично назвали неканонічними, розкольниками, звинуватили у тому, що за часів Бориса Годунова вони силоміць утримували Константинопольського Патріарха Ієремію впродовж двох років, аби той видав їм автокефалію. Їх же звинуватили у страшних речах і піддали сумніву їх канонічність.

То що Росії залишалося робити? Або лягти під нову українську церкву, бо ж їм сказали, що вони залежні від Києва, бо Київ раніше був. Або назвати всіх єретиками, розкольниками, ідіотами, звинуватити усіх навколо у всіх смертних гріхах. Використати звичну для Росії формулу "ми єдині класні, а всі інші – козли". От вони це і зробили. Після зустрічі Кирила і Варфломія у Константинополі це було абсолютно прогнозовано – з огляду на те, як Росія зазвичай себе поводить, з огляду на їх ментальність, звичне для них гопнічєство і бидлячество. Це для них був єдиний вихід.

Читайте: Томос для України: що буде з парафіями УПЦ МП

- Хороший "вихід" - загнати себе в ізоляцію ще й з цього боку...

- Це має призвести до ізоляції. Але чи призведе? Ми ж, власне, і говоримо про те, яким же буде розвиток подій. Я дуже не хочу, щоб пролилася кров. Все ж хотілося б, аби перехід відбувався мирно. Хоча навіть у найоптимальнішому варіанті, коли священики та ієрархи МП зрозуміють, що РПЦ – неканонічна і розкольницька, оголосять себе кліриками Константинополя і увійдуть повністю в Українську автокефальну православну церкву мирним шляхом, просто приєднавшись до неї – навіть в цьому разі попереду велика робота по виявленню "троянських коней", виведенню їх на чисту воду. Бо ми ж знаємо, скільки в російській церкві гебні.

Але це прийнятний варіант, безкровний, коли ми будем потім тихо-мирно, за допомогою спецслужб розбиратися із засланими козачками.

А от що буде з тими, які не захочуть переходити, які збережуть вірність Моспархату – мені важко прогнозувати. Можливо, до них будуть застосовуватися якісь важелі впливу. Не знаю. Для мене головне – аби не було кривавого протистояння. Бо Моспархат – він же у кожному українському місті є. Їх дуже багато. І "тітуханів" у них багато. З одного боку, добре, що вони всі підсвітяться і ми будемо бачити ворога, бо зараз вони здебільшого приховано діють, не показують свою повну міць – ні чисельність, ні озброєння. А тут вони повністю себе виявлять, що є добре.

Але погано, якщо при цьому проллється кров. Цього ніхто не хоче. Але до цього всі готові.