Чи спровокує С-300 війну Росії і Ізраїлю? Думка військового експерта Давида Гендельмана

29 вересня глава МЗС РФ Лавров заявив про те, що "відразу після інциденту" з літаком Іл-20 Росія почала поставки зенітно-ракетних комплексів С-300 до Сирії. 1 жовтня ізраїльський сайт Ynet опублікував дані про те, що протягом 3 діб, з 28 по 30 вересня, російські літаки Ан-124 здійснювали посадку на сирійській авіаційній базі, з чого був зроблений висновок, що поставки ЗРК в Сирію розпочалися.

Чи це так? Скільки російських С-300 буде розгорнуто в Сирії? Яке їхнє призначення? Як далеко може зайти конфлікт Ізраїлю і Росії? Чи можлива велика війна між цими державами? На ці питання в бліц-інтерв'ю UAportal відповів ізраїльський військовий експерт Давид Гендельман.

- Перш за все, що ви думаєте про дані, опубліковані Ynet?

- По-перше, те, що повідомляється на сайті Ynet, можна перевірити самостійно по сайту Flightradar24. Там було кілька різних літаків з різною реєстрацією. У ці дати відзначені рейси і з Латакії кількох літаків Ан-124.

Але сайт відзначає тільки самі рейси. Те, який вантаж вони везли - припущення журналістів. Навіть якщо вони дійсно перевозили С-300, з самого факту цього рейсу такого висновку зробити не можна.

- Так чи інакше, цим рейсом або іншим, але С-300 будуть доставлені до Сирії. Скільки їх планується поставити? На що вони здатні і як можуть змінити хід подій на цій території?

- Офіційно кількість дивізіонів, які будуть розгорнуті, поки що не повідомлялася. Були непідтверджені повідомлення про те, що, можливо, буде розгорнуто до 2 полкових комплекти. Але в будь-якому випадку, офіційно це поки ще не висвітлювалося, тому немає особливого сенсу коментувати.

Коли вони будуть доставлені та розгорнуті, це буде зрозуміло.

Читайте також: У поставках російських С-300 в Сирію знайшли підозрілий момент

Що стосується комплексів С-300 як таких, все буде залежати від часу розгортання, від того, який саме персонал, щонайменше, на першому етапі, буде їх обслуговувати - російський чи сирійський. У 2013 році вже планувалася поставка комплексів С-300, і тоді проводилося навчання сирійського персоналу. Але за стільки років вони не могли підтримувати свою кваліфікацію. Тому в будь-якому випадку повинна бути перепідготовка.

Але це, знову ж таки, можна буде побачити після розгортання комплексів на місцевості. Навіть якщо офіційно не буде повідомлятися, який саме персонал буде працювати на С-300, до Ізраїлю це буде доведено по відповідних російських каналах. Тому що, як ми розуміємо, удару по зенітним комплексам з російським персоналом не хоче ні ізраїльська сторона, ні російська.

- Яке головне призначення С-300 в Сирії?

- Перш за все, потрібно дивитися на заяву Шойгу про постачання С-300. У ній три пункти.

Перший пункт - оснащення сирійської ППО автоматизованими системами управління з метою централізації всієї ППО Сирії і забезпечення ідентифікації російських літаків з боку сирійської ППО. Тому що без виконання цього пункту С-300 будуть представляти небезпеку, в першу чергу, для російської авіації.

Другий пункт - заявлене радіоелектронне придушення з боку Росії всіх засобів навігації, бортових РЛС, засобів зв'язку бойової авіації, що наносить удари по території Сирії з боку Середземного моря.

Третій пункт - це, власне, поставки С-300.

Читайте також: Озброїли вбивць ще більше: в мережі продовжують обговорювати поставки С-300 до Сирії

Якщо всі ці 3 заходи дійсно будуть здійснені в повному обсязі, це повинно, по-перше, посилити сирійську ППО як таку, по-друге, посилити інтеграцію з російськими силами і засобами російського угруповання. Якщо С-300 будуть розгорнуті і поставлені на бойове чергування в достатніх кількостях в потрібних районах, то зрозуміло, що саме по собі це ускладнює ізраїльські нальоти.

Але там робота ділиться на 2 аспекти: суто військово-технічний і політичний.

У військово-технічному плані Ізраїль готується до роботи проти С-300 вже близько 20 років, починаючи ще з 1990-х років, з старих модифікацій. Ведеться розробка, впровадження та закупівля відповідних засобів радіоелектронної боротьби, відповідних видів озброєння, розробка тактичних схем із застосуванням всіх наявних сил і засобів.

Слід пам'ятати, що С-300 - це тільки частина комплексу заходів, це тільки частина комплексу протистояння з обох сторін.

А в політичному плані багато чого буде залежати від знаходження, як мінімум, технічного персоналу і далі - від конкретної роботи цього комплексу в разі нальотів ізраїльської авіації.

Читайте також: "Та пішли ви!" Як Путін викручується в Сирії. Думка Арестовича

Можна припустити ситуацію, що при якихось конкретних нальотах в конкретних районах, якщо буде досягнута негласна угода, ці комплекси не будуть задіяні. Все буде залежати від конкретних розкладів на місцевості.

- За вашими оцінками, чи може це протистояння вилитися в по-справжньому велику гарячу війну?

- Ви маєте на увазі протистояння між Ізраїлем і Росією?

- Так.

- Поки що вказівок на це немає. В даному випадку конфронтація не є метою самою по собі. Нальоти Ізраїлю представляють проблему для Росії з тієї простої причини, що ніякої користі від них Росія не має, а проблема є. У тому числі катастрофа літака Іл-20. Це ще й іміджева проблема. Раз є нальоти, то Росія виглядає як нездатна захистити небо Сирії.

Тому в будь-якому випадку, якими б не були конкретні обставини аварії Іл-20, Росія закономірно використовує цей інцидент для посилення своїх військово-політичних позицій. Для можливого ускладнення ізраїльських нальотів в Сирії аж до теоретично їх повного припинення.

У будь-якому випадку, сама по собі конфронтація з Ізраїлем метою не є. Якби Ізраїль з якоїсь причини повністю припинив нальоти на Сирію, то Росію це б влаштувало. Але так як питання іранської присутності і нанесення ударів по Сирії для Ізраїлю є принциповим, поки складно сказати, що нальоти будуть повністю припинені.

Робота з обговорення цих питань з Росією триває, жодна сторона не відмовляється від своїх цілей. Але Ізраїль не хоче зіткнення з Росією зі зрозумілих причин - тому що ніякої користі це не принесе, і поставленої мети вони при цьому не досягнуть.

Що стосується Росії, то сама по собі конфронтація з Ізраїлем у військовому плані досягнення поставленої мети теж не принесе. Єдине, що російській стороні потрібно від Ізраїлю, щоб вони не заважали їм досягати своїх цілей в Сирії. Більшого вони не вимагають.

- 1 жовтня Іран завдав ракетного удару по Сирії. Версія державного іранського агентства Fars полягає в тому, що Іран завдав удар по організаторам теракту в Ахвазі.

- В Ізраїлі це розглядається як демонстративний крок Ірану як в бік Ізраїлю і США, так і в бік сунітських держав. Щось схоже ми бачили в червні 2017 року, коли у відповідь на теракт в Тегерані Іран завдав ракетного удару по цілях на території Сирії.

Відповідальність за теракт взяли на себе 2 угруповання - місцеве угруповання "Аль-Ахвазія" і ІДІЛ. Але так як проти місцевого угрупування вони вони працюють іншими методами - там ведеться поліцейська і контррозвідувальна робота, то по ІДІЛ вони вирішили нанести удар на кілька сот кілометрів, щоб показати всьому світу свої можливості.