"Зіграли роль бойових під*расів": реакція Арестовича на сенсацію з РФ щодо МН17

17 вересня Міноборони Росії висунуло нову партію звинувачень на адресу України в справі про збитий над Донбасом пасажирський літак "Боїнг". Їх суть зводиться до трьох пунктів: ракета, якою був збитий літак, перебувала на балансі української військової частини; фото- і відеоматеріали, якими оперує слідство, сфальсифіковані; у Росії нібито є запис розмови українських військових, яка нібито доводить їхню причетність до цього теракту.

У бліц-інтерв'ю UAportal військовий оглядач і блогер Олексій Арестович пояснив, чому це не "прямий доказ" провини України, а лише "нововиявлені обставини", які стануть предметом додаткового розслідування. Він також поставив головне, принципове питання, на яке не відповіли в російському Міноборони.

Всі ці розслідування діляться на 3 етапи. Перше - встановлення істинності і приналежності матеріально-доказової бази. Чи можна вважати запис і свідоцтво про монтаж відео гарантованими свідоцтвами? Не можна. Чи означає, що ракета, яка перебувала у військовій частині в Прикарпатті, не могла в результаті перипетій бути перевезена на схід України, передана, наприклад, військовій частині, яка стояла в Донецькій області, була захоплена терористами і саме нею зробив пуск російський "Бук"? Захопленою українською ракетою спеціально, щоб потім сказати, що це українці. В рамках спецоперації. Жодних доказів.

Навіть якщо уявити, що це ракета українська, і нею був проведений пуск в той час і в те місце, відкритими залишаються питання: хто здійснював цей пуск і чи не є це простим збігом і накладенням. Наприклад, що росіяни здійснили пуск в тому районі, тієї ж ракетою, по іншій цілі, наприклад, по літаку Збройних Сил України, які там літали і яких там уже збивали. А потім її знайшли на місці катастрофи або близько до цього місця і порахували, що саме цією ракетою збитий "Боїнг". А реальна ракета лежить десь в болоті і її не можна знайти.

Читайте також: Доповідь Міноборони РФ про катастрофу рейсу MH17 на Донбасі: що не так з доводами путінських силовиків

Навіть цей збіг треба вивчати - при тому, що, якщо це не глибокий фейк і якщо це не фальсифікація, починаючи з запису в журналі і закінчуючи рештою.

Колись за часів Сталіна був хороший предмет: логіка. У сучасній Росії цей предмет з програми прибрали, і результатом стали такі персонажі типу цих двох бойових під*расів, які дають брифінг. Росія, я дивлюся, взагалі перейшла на двійки бойових під*расів. То ці два придурка, то тепер два генерала зіграли таку роль.

Вони кажуть, що це прямий доказ... Треба було хоча б з юристами-міжнародниками порадитися. Це не прямий доказ - це нововиявлені обставини, які вимагають дослідування.

Тому підстрибувати, радісно надуватися і кричати, що Україна винна, дуже і дуже рано.

Отже, є група питань, які слід вивчити. Перше - що те, що надали росіяни, саме по собі не є фейком. Починаючи з запису в журналі і закінчуючи фейковий свідченням того, що запис змонтований. Крім того, потрібно довести, що запис був змонтований з злочинним задумом. Адже сам по собі монтаж не означає злочинного задуму. Його могли змонтувати, наприклад, щоб він став коротким і вклався в новинну стрічку.

І, нарешті, необхідно довести, що голоси цих полковників не фальсифіковані, що не змонтовані або просто не надиктовані пранкерами.

Читайте також: Нудно: в Україні висміяли спроби Росії перекласти провину за крах MH17

І ще одна група питань. Уявімо собі, що все це правда. Виявиться, що ракета не була передана військовій частині в Донецьку, що її не захопили сепаратисти і росіяни і потім нею заздалегідь не здійснили відстріл з метою фальсифікації.

Але головне питання: хто цю ракету запускав? Сам факт того, що це ракета українська, не означає, що її пуск здійснювала українська установка по команді українських військових.

- Чи вплинуть ці заяви на хід розслідування?

- На жоден прямий доказ, і навіть непрямий, воно не тягне. Воно просто породжує ще одну версію для слідчих. Слідство займеться цією версією і встановить її істинність або хибність. І ще один аспект - чи не є це спробою фальсифікації і впливу на слідство з боку Росії.

Побічно на користь цього говорить той факт, що вони формулювали цю версію з травня по вересень. А скільки тих заводів, які виробляють ці ракети і скільки тих архівів? І ще один момент - вони озвучили цю версію, щойно стала відома дата початку міжнародного трибуналу. Чому вони не озвучили її раніше? Уже за цими ознаками можна сказати, що заяви мають характер інформаційної операції, яка повинна справити певне враження до певної дати.

Якщо буде встановлено, що росіяни фальсифікували всі ці докази, то це буде фальсифікат крутіший за Солсбері. І поховає їхню репутацію остаточно - ті жалюгідні залишки, які у них є.

- Ви вважаєте, одна з головних цілей таких заяв - затягнути процес розслідування? Виграти час?

- Так. І розмити зусилля слідчої групи, породити сумніви в умах західного обивателя, а також українського і російського, впливати на політикум і намагатися грати на суперечностях між Україною і Заходом.

Тут всі ознаки інформаційної спецоперації.

- Ваш прогноз - як все-таки буде вирішене питання?

- Протягом короткого часу українська сторона і західні слідчі нададуть докази про рух цієї ракети або ознаки фальсифікації даних, які вони надали. Через тиждень-два з'ясується, що це глибокий фейк з боку Росії, інтернет буде переповнений мемамі щодо цих двох бойових під*расів. Всі в черговий раз поржуть над Росією і в черговий раз переконаються в тому, що це терористи міжнародного масштабу, та ще й тупі терористи, які навіть правильно сліди замітати не вміють.