The Big Mac index: гривня "недооцінена" на 62%

Видання The Economist оприлюднило Індекс The Big Mac, який вчергове поставив під сумнів монетарну політику багатьох країн світу, указавши на "недооціненість" національних валют через призму "бургерівського курсу".

Можна зробити припущення, що The Economist у своїй інтерпретації оцінок фокусувався здебільшого на позиції бачення пересічного споживача. Відтак, з позиції простого українця, як споживача, наша національна валюта недооцінена на 62%, якщо її розглядати з позиції The Big Mac index, пише The Economist.

The Big Mac index

Видання The Economist у 1986 році запровадило Індекс The Big Mac як доступний та абсолютно зрозумілий посібник щодо рівня "правильності" оцінки валют різних країн.

Експерти журналу вважають, що цей індекс найнаочніше оцінює купівельну спроможність різних валют за допомогою вартості макдональдсівського бургеру завдяки двом причинам: McDonald’s присутній у більшості країн світу, а сам біґмак містить достатню кількість продовольчих компонентів (хліб, м’ясо та овочі), аби вважати його універсальним узагальненням продукту народного господарства.

The Big Mac index заснований на теорії паритету купівельної спроможності (ПКС), який дозволяє сформулювати уявлення щодо траєкторії валютних курсів на довгострокову перспективу.

Паритет купівельної спроможності (англ. purchasing power parity, PPP) — поняття, яке використовується в різних контекстах, які дають чітке уявлення про The Big Mac index. У економічній теорії паритетом купівельної спроможності називається формулювання закону єдиної ціни для міжнародних ринків: купівельна спроможність деякої суми на одному ринку повинна бути рівна купівельній спроможності цієї ж суми на ринку іншої країни, якщо перевести відповідну суму за поточним обмінним курсом в іноземну валюту. Також, в контексті паритету купівельної спроможності може йтися про фіктивний обмінний курс двох або декількох валют, розрахований на основі їх купівельної спроможності стосовно певних наборів товарів і послуг.

Власне, фахівці The Economist прив’язуючи курс однієї валюти до курсу іншої, який би вирівнював ціни на ідентичний кошик товарів і послуг (у випадку Big Mac index – бургер) у будь-яких двох країнах.

Оцінка гривні через призму Big Mac index

В Україні Біг-мак коштує 59 гривень і 5,71 долара в США. Отже, йдеться про валютний обмін за курсом – 10,33 (59/5,71). Наявна різниця між цим та фактичним обмінним курсом – 16,8 (27,13 -10,33), дозволяє припустити, що українська гривня недооцінена — на 61,9%, пише The Economist.

Рисунок 1 – Відношення гривні до долара США станом на липень 2020 року

Джерело: McDonald’s; Datastream from Refinitiv; IMF; Eurostat; The Economist

The Economist вважає, що співвідношення вартості продукту в різних країнах є більш-менш еквівалентним співвідношенню курсів їхніх валют. Нагадаємо, за підсумками дослідження проведеного 2007 році, українська гривня разом із валютами держав Південно-Східної Азії увійшла до десятки найбільш недооцінених світових валют. Згідно з підрахунком видання, реальна вартість долара в Україні — 4,17 гривні, а 2019 року ціна становила – 9,93 грн.

Рисунок 2 – Зміна Big Mac index в Україні за період 2000-2020 років

Джерело: McDonald’s; Datastream from Refinitiv; IMF; Eurostat; The Economist

Необхідно підкреслити, враховуючи відмінність у рівнях ВВП, Big Mac index не зовсім вірно характеризує фактори курсоутворення, адже середні ціни на гамбургери будуть дешевшими в бідних країнах, оскільки витрати на робочу силу нижчі. Відтак, співвідношення між цінами та ВВП на душу населення може бути більш релевантним орієнтиром щодо справедливої ​​вартості валюти.

В підсумку слід зазначити, оскільки функціонування моделі паритету купівельної спроможності можливо лише в умовах вільного руху товарів і грошей, на практиці валютні курси можуть істотно відхилятися від паритету (чим більше митні збори, експортні та імпортні обмеження, транспортні витрати тим більша розбіжність між номінальним курсом валют і паритетним значенням, необхідним для того, щоб зміна обсягів і структури експорту й імпорту була економічно виправданою).