Трамп хоче позбутися Зеленського
Видання Economist стверджує, що Дональд Трамп і його команда хотіли б позбутися чинного українського президента Володимира Зеленського, якого вони вважають незручним перемовником
Сам Трамп нібито підтверджує цей висновок журналістів, коли вже кілька днів поспіль звертається до постаті українського президента із критичними зауваженнями різноманітного характеру.
Все починалося із критики того, що Зеленський не сприйняв формату сепаратних американсько-російських перемовин щодо завершення війни в Україні. Продовжилося образами на Зеленського після відповіді українського президента. Як відомо, тоді Дональд Трамп назвав українського президента диктатором і не дуже успішним коміком. А зараз це перейшло на стадію звинувачення Зеленського в тому, що він не підписав угоди про українські корисні копалини, яку, очевидно, Дональд Трамп розраховував використати в разі свого рішення продовжувати допомогу Україні, як пояснення власним виборцям, чому Сполучені Штати мають знаходити ресурси для подальшої військової та фінансової підтримки країни, яка бореться із російською агресією.
Разом із цим є очевидним, що Дональд Трамп може керуватися не тільки антипатією до чинного українського президента.
Ця антипатія є досить очевидним фактом ще з часу першого президентства Трампа, коли Зеленський став одним з фігурантів знаменитої історії про перший імпічмент чинного американського президента, пов'язаний із тиском на нього у зв'язку з бажанням адміністрації Трампа розслідувати справи, які прямо торкалися на претендента на посаду президента Сполучених Штатів і майбутнього переможця виборів очільника держави Джозефа Байдена.
Зараз сама війна Росії проти України може сприйматися Трампом як неприємна новина з точки зору його прагнення відновити стосунки з Кремлем в рамках утопічної ідеї знищити російсько-китайський стратегічний союз. Але все це досить складна мотивація тієї агресивної риторики, з якою зіткнувся Зеленський після російсько-американських перемовин. Адже варто нагадати, що до цих перемовин такої риторики не було. А ставлення до Зеленського, очевидно, вже тоді не було достатньо позитивним.
Отже, давайте будемо реалістами. Після зустрічі російської та американської делегації в Ер-Ріяді, Дональд Трамп переконався, що його ідея примусити російського президента Володимира Путіна піти на припинення вогню, щоб згодом втягнути російського президента у багаторічний перемовний процес, який міг би продовжуватися всю каденцію Дональда Трампа, зазнали фіаско. Путін і сам під час першої телефонної розмови із Трампом проігнорував пропозицію американського президента припинити вогонь на російсько-українському фронті. У російського керманича, на відміну від його амбітного американського колеги, зовсім інший план того, як мають розвиватися російсько-американські взаємини.
Путін не проти перемовин щодо закінчення російсько-української війни. Однак хотів би, щоб ці перемовини продовжувалися на тлі воєнних дій на російсько-українському фронті й не заважали Путіну продовжувати масовані обстріли української території із руйнуванням цивільної інфраструктури та вбивством цивільних мешканців.
Ба більше, Путін хотів би, щоб його контакти із Дональдом Трампом продовжувалися б якраз на тлі цих нових злочинів. Йому потрібно, щоб руки американського президента та його найближчих соратників були забруднені кров'ю українців. І щоб Сполучені Штати стали союзником Росії просто тому, що із такою репутацією їм не буде куди дітися у цивілізованому світі. І мова йде не про те, щоб був знищений стратегічний союз Росії та Китаю, а щоб Сполучені Штати Трампа стали в цьому союзі молодшим партнером.
Це точно не входить у план американського президента, який думав, що йому буде нескладно переконати російського очільника в тому, що необхідно припинити вогонь, змінити українську владу шляхом проведення в Україні виборів на тлі припинення вогню і потім розпочати перемовини.
Трамп може розуміти, що ці перемовини ні до чого не призведуть, але йому важливо, щоб під час його перебування в Білому домі нові військові дії між Росією та Україною не розпочалися. Велика війна, яка може розпочатися після закінчення його політичної кар'єри, не дуже обходить Трампа. Він зможе тоді сказати, що під час його перебування на посаді активних воєнних дій не було. І знову повторити своє сакраментальне: от якби я зараз був би президентом, і зараз би війни не розпочалось. І це практично все, що цікавить Трампа у ситуації з російсько-українською війною.
Але що робити, коли мова йде про справжнє політичне фіаско і розуміння того, що Путіна так просто не обіграти? Потрібно шукати винного, адже амбітний американський президент ніколи не визнавав власних помилок. І зараз ухвалено рішення зробити винним у провалі абсолютно нереалістичної місії Дональда Трампа президента Володимира Зеленського. Ну, а якщо до цього додати особисту антипатію, яку Трамп має до Зеленського, то все стає на свої місця. Завдання та цілі американського президента стають очевидними.
Неочевидним є те, як далі Трамп буде будувати стосунки із Російською Федерацією, керівництво якої відверто насміхається над ним і фактично торпедує всі ініціативи, які б мали створити американському президентові образ миротворця.
Адже можна скільки завгодно лаяти Зеленського, називати його диктатором, докоряти українському президенту, що той не цінить допомоги Сполучених Штатів, говорити про авторитарні амбіції українського президента, вимагати провести вибори в Україні. Все це зрозуміло і, я б сказав, вже є класикою.
Але все ж таки, що робити із російським президентом Володимиром Путіним, якщо він не погоджується на пропозиції Дональда Трампа і вважає, що сам американський президент зрештою має погодитися на всі максималістські російські умови закінчення війни? Умови, які не просто передбачають поглинання Росією України, але й перетворення Російської Федерації на справжнього політичного, а, можливо, й економічного у майбутньому гегемона Європи.