"Бачив, як цигани нападають на дівчат, б'ють і відбирають сумки". Інтерв'ю з активістом Сергієм Бондарем
UAportal поговорив з громадським активістом Сергієм Бондарем, автором резонансного відео, на якому зафіксовано один з випадків крадіжки на київському залізничному вокзалі "Південний".
- Сергію, днями ви оприлюднили відео прибирання комунальниками на вокзалі "Південний" у Києві, в тому місці, яке облюбували роми. З’явилася якась надія, що там нарешті наведуть порядок.
- Я теж на це сподівався. Там були купи сміття, бруду, їхні лежанки, де вони відпочивали між грабунками – і комунальники поприбирали те все.
Почалося все насправді з іншого мого відео, яке наробило немало шуму і набрало кількасот тисяч переглядів. Я зняв на телефон, як на вокзалі три циганки крадуть у дівчини гаманець з рюкзака – прямо на відео, не ховаючись, не боячись нічого. Гаманця ми дівчині тоді повернули, але вона відмовилась писати заяву – і грабіжниці уникнули відповідальності.
Це відео люди активно поширювали. Воно сколихнуло мережу. І хтось, очевидно, ухвалив вольове рішення навести на вокзалі лад. Спроба така була зроблена. За циганами прибрали частково сміття. Жінки-комунальниці з брандспойтами, як пожежники, прибирали вокзал від наслідків їхньої життєдіяльності… Я це випадково побачив, зафільмував – і назвав зачисткою. Бо реально сподівався: ось, нарешті наводять порядок. Але порядку не відбулося.
- А що відбулося?
- Грабунки продовжуються. Вже наступного дня ми від самого ранку затримували грабіжників. Тих, на кого люди показували пальцем: ось цей намагався вкрасти в мене гаманець, а оця циганка тягла телефон… Люди відмовлялися писати заяви, бо поспішали – хто на потяг, хто у справах, але тим не менше показували на конкретних людей, причетних до пограбувань. Поліцейські, з якими ми патрулювали, реагували. Намагалися перевірити у цих грабіжників документи. Але документів у них не виявилося, тому всіх їх було доправлено до райвідділку для встановлення особи.
У райвідділку всіх циган обшукали. Все награбоване вони встигли поскидати, попередавати спільникам. Бо там же ціла схема налагоджена. Тому жодних коштів при них у райвідділку не знайшли. В подальшому з поліції їх відпустили.
- Багато?
- Порядку 60 осіб. І вже за якісь півгодини ми частину з них з купою грошей знайшли у гральному закладі поблизу вокзалу.
І знаєте, я раніше думав, що у цих "гральних автоматах" (незаконних, до речі) цигани просто собі оплачують можливість пересидіти дощ чи облаву. Але ні. Вони там – як клієнти. Маємо дані, що тільки в цьому закладі цигани залишають порядку 100 тисяч гривень на день. Награбували – і йдуть спускають награбоване.
Серед тих, кого ми виявили в цьому гральному закладі, були і ті, кого годиною раніше ми ж відводили до райвідділку.
Прямо під цим закладом, до речі, наприкінці вересня загинув син однієї з тих циганок. Теж грабіжник. Він напав на поліцейського. Свідком цього став Максим Ярош, хлопець, що воював в "Азові", був у полоні. Він це все знімав на відео. І вирішив захистити поліцейського. Підбіг. Один з циган намагався напасти на нього з ножем, Максим його залив з газового балончика, той почав тікати, потрапив під машину – і загинув.
Його мати, яку ми бачили у гральному закладі, раніше потрапляла на відео, коли намагалася вкрасти гаманець. Тобто, вони роблять це, не ховаючись. Бо на київському вокзалі ніхто з цим нічого не робить.
- І надія на те, що нарешті хтось наведе порядок, не виправдалася?
- Вона згасла дуже швидко. Як тільки ми побачили, що всі грабіжники, яких ми половили, були відпущені через брак доказової бази. От і все.
Це роками відбувається. Ніхто цим не переймався. Я проводив людину на потяг, а коли повертався, по ходу руху допоміг 4 дівчатам повернути щойно вкрадені гаманці. В одному з випадків навіть чітко зафіксував на відео, як відбувалася крадіжка. Не перериваючи зйомку, повернув його власниці. Але вона відмовилась писати заяву.
Так що всі ці обличчя були зафіксовані. Але вони продовжують грабувати. Це конвеєр. Ніхто з них не складає якихось планів. Вони просто заходять на вокзал – і крадуть все, що бачать. За хвилину можуть залишити без грошей кілька людей. І ніхто не реагує.
- Чому? Це непрофесійність?
- Допускаю, що це непрофесійність, помножена на корупційну складову.
- Маєте припущення, про які гроші йдеться?
- Зазвичай люди на вокзалі – це громадяни, які їдуть на відпочинок, повертаються із заробітків. Зрозуміло, що вони мають при собі значні суми. Мені відомі випадки, коли у людей крали по 10, 15 тисяч доларів.
У дівчини з мого відео в гаманці була чимала пачка євро. Уже після того я знімав іншу постраждалу, запитував у неї про конкретну суму – і вона казала, що у неї в гаманці було 100 доларів, 250 євро і 450 гривень.
І якщо ми кажемо, що грабунки тут відбуваються щохвилини – розуміємо, що тут обертаються мільйони.
- Виходить, закривати очі на те, що відбувається може бути вигідно?
- Виходить, що так.
- Рішення навести порядок, принаймні, про спробу цього - це якась районна ініціатива чи рішення приймалося вище?
- Гадаю, це вирішувалося на рівні міста або й Міністерства внутрішніх справ. Бо шум ми створили серйозний. Ті ж поліцейські начальники – вони ж і родичів своїх тут проводжають-зустрічають, і самі кудись їздять. Може, вони почали і за свої гаманці побоюватися. Бо я просто показав масштаб. Показав, як нахабно, не ховаючись, під камеру, цигани просто лізуть – і витягують гаманці.
Я знав, що таке щось відбувається тут. І раніше мені доводилось повертати дівчатам гаманці. Хоча я того не знімав. Але у позаминулу неділю, коли я проводив людину на потяг, я побачив масштаби того, що тут робиться. Того, що вони настільки загрозливі, я навіть уявити не міг.
- Як ви помічаєте, що ось прямо зараз відбувається пограбування? Я, наприклад, ніколи нічого подібного не помічала…
- А ви почніть дивитися – і будете помічати. Треба просто дивитися по сторонам. Це все видно. Вони ж і користуються тим, що люди не дивляться.
- Як реагують самі роми зазвичай, коли їх ловлять на гарячому?
- Їм без різниці. На тому ж таки відео, що я зняв у неділю – там же типова ситуація насправді. Три циганки. І коли виявилося, що вони витягли гаманця і піднявся шум – одна з них навіть навушники з вух не витягла. Там видно на відео, що вона стоїть і спокійно перемикає музику. Їй не цікаво, що відбувається. Її нічого не бентежить. Вона тільки що здійснила злочин, її спільниця повернула гаманець власниці – а ця стоїть і музику перемикає… Інші її колеги кажуть що нещодавно повернулись з Росії. Там вони також крали. Але їх посадили до тюрми. "Тому ми в Київ приїхали, бо тут не садять".
- Якщо здійняти шум, вони без проблем повертають вкрадене?
- Так. Здебільшого повертають.
Читайте також:"Погано, якщо проллється кров. Але ми готові". Інтерв'ю з Родіоном Шовкошитним про загрозу релігійної війни в Україні
- А як себе поводити в таких випадках? Що робити, коли вони не просто тихенько гаманці витягують, а обступають – і починають нависати?
- Треба розуміти, що від цього ніхто не застрахований. І бути готовим до такої ситуації. Хапатися за будь-які підручні засоби, я не знаю… Я часто бачу в соцмережах дописи, де люди пишуть щось типу: от, я йшов по місту, повз мене проходило 5 циган – і вони раптом вирішили мені віддати десять телефонів. Ось ці телефони, ось їх коди IMEI, хто впізнає свій – дайте знати, я вам їх вишлю. Зрозуміло, що в реальності було трошки не так. І що ніхто по добрій волі нічого не повертав. Якісь, певно, заходи впливу таки були вжиті.
- Де краще тримати цінності, гроші?
- У кишені. Бажано, там же і руки тримати. Якщо ви йдете в натовпі і знаєте, що ви не можете бути впевненими у власній безпеці, у безпеці оточуючих, а натомість чітко розумієте, що ризик стати жертвою пограбування або й чого гірше – то треба бути готовим до того, що у вас можуть вкрасти гаманець чи телефон.
- Шум піднімати треба? Чи не буде це небезпечно для людини, яку пограбували?
- Бажано піднімати. Якщо ви бачите, що скоєно злочин і почнете шуміти – можливо, поруч проходитиме людина, менш стримана від вас. І можливо, вона зможе переконати грабіжника віддати і ваш телефон, і десять телефонів інших людей, які були вкрадені буквально за кілька хвилин до цього.
- Ви, виклавши відео пограбування, обурювалися, що жертви пограбувань відмовляються писати заяви в поліцію. Виходить, в жодному з чотирьох випадків, свідком яких ви стали в той день, нікого затримано не було?
- Так. Жодного затриманого. Вони просто розвертаються і йдуть. Мене це настільки вразило – масштаби апатії людей!.. Піди, спробуй, ткни пальцем, напиши заяву! Я допоміг тобі повернути твої гроші – то давай затримаємо, давай ти напишеш заяву і можливо хоча б цих притягнуть до відповідальності!.. Але всі відмовлялися. Їм це просто непотрібно. Бо вони переконані, що поліція нічого не робитиме.
Мене це настільки вразило, я так якось болісно це сприйняв, що вийшов надвір і довго стояв, пив каву і не міг прийти до тями від того, що відбувається. А в цей час на вокзалі грабували, грабували, грабували… Це не припиняється. Ну і ми розумієм, що у поліції навіть даних про масштаби немає. Бо ніхто заяв не пише. Злочини ніби й є, їх багато. Дуже багато. Але їх ніби й нема.
- Зараз "Муніципальна варта" буде патрулювати на вокзалі?
- "Муніципальна варта" намагалась патрулювати з поліцією цей вокзал. Але це виявилося неефективно. Лиш короткочасний результат. Бо всі злодії опинились на волі.
- Це все нагадує черпання води ситом.
- Так, це сито.
- Ви бачите хоча би якийсь варіант вирішення проблеми?
- Насправді, все просто. Коли поліція реально хоче навести лад і законність – вона бере і це робить. Заходять оперативні співробітники, документують, хапають та віддають під суд. Треба розуміти, що йдеться про сотні зіпсованих планів, покалічених доль. Бо це ж не просто гроші. Не просто документи. Це люди, які їдуть у відпустку, у відрядження. І у них ламається все. Документи, банківські картки, не кажучи вже про гроші – це все не так просто відновити. І хоча ніхто не веде такої статистики і відслідкувати це важко, я певен, що не раз і не два людей так доводили до суїциду. Бо забирали у них останнє.
- Зрештою, людина ж може їхати не у відпустку, а навідати тяжко хворого родича. Чи на похорон до близької людини…
- Так. Вони ж не цікавляться причинами.
Якби це був такий збочений підвид "робінгудства" - "вкради у багатого, віддай бідному" - це ще можна було би хоча б спробувати зрозуміти. Спробувати. Але ж ні. Вони ж просаджують всі награбовані кошти на автоматах через дорогу… А тоді, не соромлячись, зізнаються: грабували, грабують і будуть грабувати. І ніхто їм нічого не зробить.
- По Києву багато місць, де ризик бути пограбованим ромами особливо високий?
- Центр. Бессарабка, Хрещатик, Майдан. Місця, де є скупчення людей. Ну і номер один – столичний вокзал. Це головна точка. Я такого не очікував. Я бачив багато беззаконня. Але щоб настільки масово!.. Реально, тут грабують людей більше, ніж у будь-якому районі Києва. А можливо – більше, ніж по всіх районах разом взятих. Бо це – конвеєр. Кожен, хто хоче в цьому пересвідчитись, хай просто приїде ввечері на вокзал. Треба дивитися – і ви все це побачите.
- Коли розбирали "стоянки" ромів в тому ж Голосіївському районі – ви особисто брали в тому участь?
- Ні, не брав. Натомість я брав участь в інспекціях за присутності та ініціативи правоохоронців місцевих райвідділків поліції, райадміністрацій, служби з питань захисту дітей, служб благоустрою. Чиновники і поліція до нас звертались. Казали, що коли туди йдуть дільничний і представники служб – їх звідти просто женуть палицями. Тому ми долучалися до цих інспекцій, аби забезпечити масовість і попередити злочини щодо співробітників поліції і комунальників. Приїздили і переконували циган, що розташування табору в тому чи іншому місці – незаконне. Що смітити і зводити тимчасові споруди тут не можна. І вони їхали собі звідти.
А щодо відео, яке називають погромом і так далі – то навіть на ньому достатньо просто глянути, хто туди прийшов з голими руками, а хто кидався з палицями, сокирами, лопатами. Це ж цигани були. Декому доводилось від них просто захищатися за допомогою газового балончика. Але це був виключно самозахист.
- До речі, чи відомі вам випадки, коли ті ж роми не просто крадькома гаманця витягують, а йдуть на відвертий розбій? Чи трапляються напади?
- Бувають. На вокзалі рідше, бо тут вони наголос роблять на масовості, а не на потребі силою відбирати здобич. А от на Святошино, наприклад, я сам бачив, як цигани нападають на дівчат, просто б’ють і відбирають сумки. Це вже не крадіжка у чистому вигляді, не приховане заволодіння майном. Там відбирають відкрито. Дівчина заходить у перехід з сумкою, а виходить вже без неї.
- Ви збираєтесь продовжувати приходити сюди, на вокзал – і зупиняти крадіжки?
- Трохи ще походжу. Подивлюся, наскільки це ефективно. Бо поки ефективність вкрай низька. Комплексно я цю проблему вирішити не можу. А якщо почну застосовувати силу і одного разу це отримає якусь публічність – переслідувати будуть мене. Їх же ніхто не чіпатиме.
Мене вражає, що цигани не приховують того, чим займаються. Вони кажуть: так, ми грабуємо, так, ми продаємо наркотики - і нам нічого за це не буде. Кажуть, що "ми всі такі". То чому ми маємо уникати визнання того, що вони – грабіжники і наркодилери? Не потенційні – дійсні. Вони самі про це говорять. Як і про те, що легко уникають відповідальності за те, що роблять.
Я наразі знаю одне: там, де я буду присутній, нічого не вкрадуть. Але так само я розумію, що мене і таких, як я, на всіх не вистачить. Тому проста порада: будьте обережними. Звертайте увагу на те, що відбувається навколо. І приходьте на допомогу іншим людям.