Україна отримує до $ 50 млрд від експорту в рік: з якими країнами і чим торгуємо
Українську економіку часто називають сировинної. Прийнято вважати, що і продаємо ми найбільше саме сировину, але насправді воно становить лише 35% нашого експорту. Ще 25% – своєрідні "напівфабрикати" (деякі метали), а ось 40% – готова, перероблена продукція (від соняшникової олії до побутової техніки).
На чому ж насправді Україна заробляє валюту і чиї ринки для нас найперспективніші – розповідає OBOZREVATEL.
Що продаємо?
Прибуток від експорту Україна нарощує з року в рік. Ще 5 років тому, в 2016-м, ми заробили тільки 36 млрд дол. А вже в 2020-му, незважаючи на глобальну кризу, експортні товари принесли Україні 49 млрд дол. Піковим в прибутку був 2019 й, коли ми подолали позначку в 50 млрд доларів, і якби не пандемія – могли б знову наростити обороти.
Структура українського експорту дуже різноманітна. У прийнятій світовій класифікації існує майже 5200 різних видів найменувань товарів. Ми експортуємо близько 4000.
"Це свідчить про те, що у нас досить диверсифікована економіка, – говорить директор з наукової роботи Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Вероніка Мовчан. – Це дає більше шансів знайти різних споживачів на різних ринках. А в кризовій ситуації робить нас більш стійкими. Який -то ринок може впасти, в той же час інший – буде рости. наприклад, в 2020-му році через пандемію впав наш експорт в ЄС, але істотно виріс в Китай ".
Ще в 2016-му році лідером експорту України були чорні метали – 19,9%. За ними йшли:
- зернові 16,7%;
- жири і масла 10,9%;
- машини та обладнання 10%.
До 2020-го ми зробили більший упор на експорт продукції сільського господарства. Тому структура експорту тепер виглядає так:
- зернові 19,1%;
- чорні метали 15,6%;
- жири і масла 11,7%;
- машини та обладнання 9,1%.
Крім того, ми весь цей час активно продаємо руду, продукцію тваринництва, хімічної промисловості, дерево, продукти харчування і промислові товари (меблі, іграшки).
"На ринках таких товарів завжди велика конкуренція, – каже екс-міністр економіки Володимир Лановий. – Через це ми відчуваємо себе не дуже впевнено. Якщо з'являється конкурент, якому вдається оптимізувати виробництво і нести менші витрати, нас витісняють з ринку. Тому говорити про стабільність експорту я поки не можу ".
З ким торгуємо?
Наш головний партнер протягом останніх п'яти років – Європейський союз. Особливо активно йде торгівля з Польщею, Угорщиною, Румунією, Німеччиною, Нідерландами, Італією та Іспанією. Пік наших торгових відносин припав на 2019 й рік, коли 41% експорту був саме в країни ЄС. Що цікаво, майже половина нашого експорту в країни Європи – перероблені товари, а не сировину.
Крім того, активним партнером поки залишається Росія, хоча за останні роки показники стрімко йдуть на спад. У той же час, наростають поставки товарів до Туреччини, Індію та Китай. До слова, від торгівлі з КНР в 2020-му році ми виручили більше грошей, ніж, наприклад, від найближчих сусідів Польщі та РФ разом узятих.
Які напрямки радять розвивати?
Перш за все, потрібно розвивати ті галузі, продукцію яких можна продавати вигідніше і дорожче. Само собою, набагато рентабельніше постачати літаки, ніж соняшникова олія. Якщо ми не можемо зробити літак з нуля – можна виготовляти деталі або займатися складанням. Але розвиток промисловості, особливо галузей, в яких ми раніше були мало представлені, вимагає величезних капіталовкладень. При цьому, і в ключових для нас експортних галузях ще є куди рости.
Володимир Лановий вважає, що Україні навіть в рамках профільних груп товарів варто розвивати специфічні експортні статті:
"На міжнародних ринках потрібно конкурувати. Якщо ми беремо, наприклад, сільськогосподарську продукцію, потрібно пропонувати органічні товари, як це робить Ізраїль. Якщо ж ми будемо просто вивозити фуражне зерно в Арабські Емірати або Саудівську Аравію – ця історія триватиме недовго".
Вероніка Мовчан в свою чергу зазначає, що надто сфокусований експорт може таїти небезпеки. Адже якщо в країні-споживачеві товар раптово стане незатребуваним на цьому ринку – її буде кому продати.
"У 2020-му році скоротилися поставки наших комплектів проводів для свічок запалювання в ЄС. Європа закривала свої автомобільні заводи через пандемію. Якщо зерно можна відправити на інший ринок, то ці комплекти для свічок запалювання ось так відразу нікому більше не потрібні. Тому необхідна диверсифікація, ми повинні продавати різні товари на багатьох ринках ", – каже Мовчан.
З ким варто торгувати?
Експерти відзначають, в наших інтересах торгувати з якомога більшою кількістю партнерів, адже таким чином ми будемо менш залежні від стрибків цін і попиту.
"Європейський союз – дуже важливий партнер. Але фокусуватися тільки на ньому – не надто правильна стратегія. – каже Вероніка Мовчан. – Я б звернула увагу на країни Середземномор'я, Північної Африки, Близького Сходу. На ті країни, з якими у ЄС є договору про вільну торгівлю. та ж Туреччина. Сподіваюся, нам вдасться завершити переговори і створити з ними зону вільної торгівлі. Азія теж буде вдалим вибором. Потенціал того ж Китаю для нас ще до кінця не вичерпано ".
Структура українського експорту далека від ідеальної, але в той же час, має багато перспектив. Зокрема, наша сильна сторона – це робота на різних ринках. Такий поділ експорту робить нас більш стійкими до кризових явищ на рівні окремих країн або регіонів і дозволяє практично не зменшувати темпи нарощування експорту, незважаючи на складну економічну ситуацію.