УПЦ МП не хоче бути "МП" і судитиметься з Україною. Коментар юриста
20 грудня Верховна Рада ухвалила законопроект №5309 про внесення змін до закону України "Про свободу совісті та релігійні організації". Цей документ де-факто зобов'язує УПЦ МП вказувати в своїй назві її приналежність до Російської православної церкви.
Як відомо, УПЦ МП скромно замовчує це. Приставка "МП" вважається образливою для цієї релігійної структури, яка іменує себе просто "Українською православною церквою".
У відповідь на ухвалений закон в УПЦ МП заявили, що він є незаконним, порушує право на свободу віросповідання, дискримінує віруючих за релігійною ознакою, йде всупереч міжнародному праву, і тому мають намір звернутися до Конституційного Суду України.
На питання UAportal, наскільки ці заяви відповідають юридичній реальності, відповів провідний юрист компанії Moris Group Володимир Бабій.
Чинний закон "Про свободу совісті та релігійні організації" прямо передбачає в статті 12, що статут будь-якої релігійної організації, будь то релігійна громада або вищі ланки – єпархії, релігійні центри, - повинен містити пряму вказівку на свою приналежність до відповідного релігійного центру.
Читайте: До них прийдуть добрі люди. Арестович про перейменування УПЦ МП
В Статуті про управління Української православної церкви, яким керується УПЦ МП як релігійне об’єднання, прямо закріплено зв'язок УПЦ МП з Руською Православною Церквою – РПЦ є релігійним центром для УПЦ МП.
Для вищого керівництва УПЦ МП таке закріплення взаємовідносин з Руською Православною Церквою не є новиною. Вони повністю усвідомлюють своє місце в ієрархії Руської Православної Церкви. Але на нижчих ланках, в релігійних громадах, для парафіян це певною мірою подразнюючий чинник протягом останніх 4 років. Та й раніше для багатьох це було не надто прийнятним.
З цієї причини на рівні релігійних громад ця умова не дотримувалася, вони в своїх статутах цього не прописували.
Протягом усіх років незалежності держава або закривала на це очі, або не вимагала виконання цієї норми свідомо - статути затверджувалися без вказівки релігійного центру. Зараз це питання стало принциповим в силу останніх подій.
Читайте: Після Собору. Митрополит Олександр (Драбинко) про долю Онуфрія і УПЦ МП
В даному випадку держава жодним чином не обмежує свободу віросповідання парафіян УПЦ МП. Цей закон не має жодного стосунку до суті віросповідання. Мова в ньому просто про назву релігійної організації, про конкретизацію вимоги закону, яка цим релігійним об'єднанням систематично ігнорувалася.