Вселенська поминальна субота 2019: дата, заборони, як пом'янути покійних

2 березня Православна церква відзначає Вселенську батьківську, або м'ясопусну, суботу.

UAportal розповість про суть цього дня, про те, що слід і чого не слід робити.

Вселенська батьківська (м'ясопусна) субота – один з днів всецерковного поминання всіх покійних, коли церква молиться за всіх православних, що померли "від віку". Особлива увага приділяється молитвам за тих, хто помер раптово або від неприродної смерті – внаслідок катастроф, нещасних випадків, аварій, пожеж, землетрусів тощо.

Вона припадає на останню суботу перед Масляною, і відзначається рівно за 8 днів до початку Великого посту.

Церква закликає пом'янути своїх покійних родичів під час спеціальних богослужінь.

Напередодні, ввечері п'ятниці, служиться велика панахида, або так званий "парастас". Вранці в суботу проводиться заупокійна служба, а відразу після неї – загальна панахида.

Напередодні необхідно залишити в храмі "записку за упокій", де вказати імена людей, яких ви хочете пом'янути. Всі вони будуть зачитані під час служби. У той же час в Православній церкві є низка умов: в записці не можна вказувати ім'я самогубця або людини, яка не охрещена.

Зазвичай за кожне ім'я необхідно заплатити якусь "жертву" - грошову винагороду.

Крім того, існує традиція приносити на панахиду продукти "на канон". Зазвичай це будь-які пісні продукти (наприклад, хліб, яйця, овочі, фрукти, крупи, чай) і/або вино "Кагор".

Якщо ви не встигли на службу, пом'янути покійних родичів можна і індивідуально.

Наприклад, прочитавши в храмі або вдома таку молитву:

Упокій, Господи, душі спочилих рабів Твоїх: батьків моїх, родичів, благодійників (імена) і всіх православних християн, прости їм усі гріхи вільні і невільні, і даруй їм Царство Небесне. Амінь.

У той же день можна відвідати кладовище.

Церква закликає не замінювати похід на кладовище участю в богослужінні, оскільки молитва в храмі набагато цінніша.

Наводити порядок на могилах краще напередодні. У поминальну суботу прийдіть на кладовище зі свічкою (лампадкою) і живими квітами.

Запаліть свічку, згадайте покійного і прочитайте молитву. Наприклад, таку:

Пом’яни, Господи Боже наш, у вірі й надії на життя вічне спочилих рабів Твоїх (імена) і, як благий і чоловіколюбець, що гріхи відпускаєш і неправду знищуєш, ослаб, відпусти і прости всі провини їх вільні й невільні, визволи їх від вічної муки і вогню геєнського і даруй їм причастя й насолоду вічних Твоїх благ, що Ти приготував для тих, хто любить Тебе.

Бо вони хоч і згрішили, але не відступили від Тебе, а несумнівно в Отця, і Сина, і Святого Духа вірували, у Тройці славимого Бога і Тройцю в Єдиниці православно до останнього подиху свого сповідували. Тому милостивим будь до них, і віру в Тебе замість діл прийми, і зі святими Твоїми, як Щедрий, упокой.

Бо немає людини, щоб жила і не згрішила. Бо Ти один без усякого гріха, і правда Твоя – правда вічна; і Ти один Бог милости і щедрот, і чоловіколюбства, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Вважається, що в цей день не можна погано говорити про покійних.

Не можна влаштовувати "бенкет" на кладовищі. Вживання спиртних напоїв неприпустиме. Виняток – "Кагор", і тільки в символічному обсязі.

У поминальну суботу не можна відмовляти в милостині.

Вважається недоречним в цей день весело проводити час. Але впадати в смуток також не слід, адже християни вірять в безсмертя душі.