Як перемогти корупцію в Україні
Нарешті прийшла черга і до третього – наступного розділу мого плану, який, як я вважаю, може кардинально змінити Україну.
В двох попередніх розділах я достатньо повно розкрив своє бачення як досягти миру і припинити війну та як, якими засобами перемогти бідність.
Третій розділ буде стосуватись корупції, вірніше, як в найкоротший строк її перемогти.
Отже – корупція або як і якими засобами я планую її перемогти.
Про корупцію в Україні написана величезна кількість різноманітних матеріалів, створена велика кількість громадських і державних органів, які НАЧЕБТО займаються боротьбою з корупцією, прийнято значну кількість законодавчих і інших нормативних актів, які теж направлені на регламентацію цієї боротьби. Про необхідність боротьби з корупцією щоденно ми чуємо з вуст вищих керівників держави, народних депутатів, урядовців, громадських активістів і просто громадян.
Але всі ці заходи і заклики, нажаль, не дають позитивного результату.
Корупція як була, так і залишається однією з головних проблем внутрішнього життя в Україні. Більше того, вона зараз вже має ознаки тотальної корупції, яка загрожує основам державності.
Час показує, що усі ті заходи, які були здійснені протягом усіх років нашої незалежності по боротьбі з корупцією, були або абсолютно неефективними, або такими, які не дали позитивного результату.
Коли починаєш аналізувати усю цю проблему, виникає обґрунтоване запитання, а чи бажала держава дійсно побороти корупцію, чи тільки створювала ілюзію боротьби з нею, або імітувала наявність такої боротьби.
Після Революції Гідності і зміни корумпованої влади у людей були надзвичайно великі сподівання на те, що ця влада зможе швидкими темпами навести порядок в країні, а саме головне – побороти корупцію.
Якщо бути об’єктивним, то за цей час в країні зроблено набагато більше для боротьби з корупцією, ніж за всі попередні роки нашої незалежності.
Створено достатньо кваліфіковану законодавчу базу, яка майже відповідає і європейському, і світовому рівню.
Для боротьби з корупцією створено цілу низку нових державних органів головною метою діяльності яких є боротьба з корупцією.
Проведені НАЧЕБТО прозорі конкурси по заміщенню посад в цих органах, встановлені надвисокі заробітки для їх працівників. Забезпечені необхідні матеріально-технічні умови для діяльності цих органів.
Навіть МАЙЖЕ здійснена судова реформа. От-от запрацює антикорупційний суд.
Вся ця робота була здійснена при прямій підтримці наших західних партнерів і застосований їх найкращий досвід.
Здавалось, все зроблено для боротьби з корупцією. Але як показав досвід, хоч і невеликий, діяльності цих органів – вони абсолютно не виправдали сподівання українського народу.
Замість реальної боротьби – піар, внутрішні чвари, боротьба не з корупцією, а боротьба між собою.
Чому так сталося, в чому причина?
Чи можливо взагалі перемогти корупцію в Україні?
Ці та інші питання такого характеру люди задають, мабуть, кожного дня, коли бачать несправедливість і протиправність. Люди глибоко розчаровані в тому, що немає реальних змін в їхньому важкому житті і немає реальних змін у боротьбі з корупцією.
Світовий досвід показує, що будь-які розмови про те, що корупцію неможливо перемогти – не відповідають дійсності. Так навмисно прикривають бездіяльність у боротьбі з корупцією.
Є непоодинокі приклади, коли суцільна корупція в деяких країнах була подолана за декілька років.
Це правда. В деяких країнах, наприклад, рівень корупції оцінювався на рівні – 98%-99%, тобто тотальна корупція. Але завдяки правильній і ефективній антикорупційній боротьбі вже через 4-5 років цей рівень корупції знизився до 2-3%.
Це реальні приклади.
В багатьох країнах світу є і була корупція. По-різному ці країни організовували з нею боротьбу.
Але жодна країна, яка реально ставала на шлях боротьби з корупцією, не обмежувалася лише закликами до боротьби.
Там, де були здійснені реальні кроки – там був досягнутий успішний результат у боротьбі з цим злом.
Як вже було зазначено, кожна країна по-своєму обирала методі цієї боротьби.
Вони є різні.
Одні країни підвищують чиновникам зарплати, інші – щоденно розстрілюють по 2-3 корупціонера.
Але і в першому і в другому випадку – країни досягали результату.
Корупція в цих країнах майже подолана, в суспільстві створена атмосфера нетерпимості до корупціонерів. Дітей з дитячих садочків привчають, що не можна бути корупціонером. І це при тому, що ментальність населення цих країн протягом багатьох віків формувалась таким чином, що начальника або державного службовця треба відзначити за його роботу, тобто дати хабара.
Аналіз світової практики по боротьбі з корупцією можна продовжити безкінечно.
Навряд це буде цікаво, впевнений в тому, що людей значно більше цікавить, а що ж нам роботи? Є якісь позитивні сподівання на те, що переможемо корупцію?
Наші люди вже теж почали в повній мірі усвідомлювати, що переважна більшість проблем, які є в нашій країні, є наслідком корупції. Низький рівень освіти, соціального забезпечення, медичної допомоги, погані дороги, недоступне житло, платна медицина, низький рівень обороноздатності країни, якість продуктів харчування, взагалі вироблених товарів, висока смертність на дорогах – все це і є корупція, вірніше її результати. І цей список можна продовжувати безкінечно.
У нас корупція носила дійсно тотальний характер, тому немає потреби аналізувати про шкоду корупції в якихось окремих сферах життя чи діяльності.
Люди це все знають і стикаються з корупцією щодня.
Що ж робити? Як перемогти корупцію?
Що я можу запропонувати, який мій план?
Глибокий аналіз антикорупційної боротьби на світовому рівні дає мені підстави стверджувати, що досягти позитивного результату у цій боротьбі можна лише тоді, коли перші особи в державі є взірцем чесного і самовідданого служіння людям.
Коли той чи інший політик в результаті виборів займає найвищу державну посаду і маючи найвищий авторитет у суспільстві – очолює цю боротьбу з корупцією.
Тільки в цьому разі країни дуже швидко досягали позитивних результатів у боротьбі з корупцією.
Тобто, визначальним в цьому є високий моральний авторитет Президента, Премьера, або іншої особи, яка є керівником держави, і глибоке переконання людей в тому, що ця особа прийшла до влади не для того щоб збагатити, а сумлінно і чесно слугувати своєму народу, своїй країні.
Давайте задамо собі запитання і зразу ж знайдемо на нього відповідь – а чи був хоча один Керівник вищого рангу за весь час української незалежності тим моральним авторитетом, який очолив цю боротьбу з корупцією.
Якщо бути чесним, то на це запитання важко відповісти.
Навпаки – усі керівники нашої держави піддавались дуже серйозній критиці і підозрі у вчиненні тих чи інших корупційних дій, або особисто, або найближчим оточенням.
За таких обставин можна абсолютно точно сказати, що для того, щоб в Україні була досягнута перемога над корупцією – треба щоб Президент України взяв на себе такий політичний обов’язок очолити цю боротьбу з корупцією.
Тільки в цьому разі можна сподіватись, що ми відчуємо реальний результат цієї роботи. Це, на мій погляд, головна і необхідна умова початку реальної боротьби з корупцією.
Тобто - це політичний обов’язок президента перед народом.
Про яку боротьбу з корупцією може йти мова, коли народ стає все біднішим, а представники влади – все багатшими. Коли не довіряють ні владі, ні президенту. Коли у владі не має такої довіри, яка може консолідувати суспільство на боротьбу з корупцією.
А тепер деякі практичні кроки:
Перше – на мій погляд головним джерелом корупції в Україні є Верховна Рада.
Адже, для того, щоб та чи інша особа отримала мандат народного депутата, вона повинна організувати виборчу кампанію і перемогти на цих виборах. По деяким оцінкам мандат народного депутата коштує його претенденту від одного до п’яти мільйонів доларів.
Народні депутати обираються на п’ять років. Середня заробітна плата депутата за рік може складати з усіма доплатами близько 40 тисяч доларів, за п’ять років депутат таким чином отримає приблизно 200 тисяч доларів, а за мандат він заплатив як мінімум один мільйон доларів.
Вникає питання, а для чого йому цей мандат? Закони писати чи захищати інтереси виборців?
Ні, його головне завдання - дорватись до влади, до бюджетних коштів, до впливу, а для цього необхідно пролобіювати призначення своєї людини до складу уряду або державного службовця на будь-яку іншу високу державну посаду. Єдина умова тут одна – цей державний службовець повинен мати вплив або доступ до бюджетних коштів. А далі все пішло, як по накатаній доріжці.
Таким чином, депутати корумпують урядових службовців і відбувається те, що ми називаємо: я тобі – а ти мені.
Тому я буду пропонувати негайно внести зміни до Конституції і встановити 5-10 річний перехідний період боротьби з корупцією.
Згідно з цим періодом повинна бути негайно скасована депутатська недоторканність, скасовані вибори депутатів по мажоритарним округам, вибори проводити лише за партійними списками.
Депутати до Верховної Ради повинні обиратись лише на 2, максимум 3 роки. Заборонити бути депутатом двічі підряд.
Запровадження такої конституційної процедури обрання Верховної Ради, її ротація через кожні 2-3 роки і заборона депутатам двічі підряд отримувати мандат депутата – це реальний шлях знищення корупції на найвищому державному рівні.
Друге, антикорупційні органи повинні бути абсолютно незалежні. У разі виявлення фактів впливу на ці органи будь-якої посадової особи повинно тягти за собою відставку цієї особи і притягнення її до відповідальності.
Разом з тим, діяльність цих органів повинна бути поставлена під щільний громадський контроль. Реальний громадський, а не створений штучно.
Негайно внести зміни до Кримінального кодексу України.
В цей кодекс на законодавчому рівні ввести таке поняття як корупція і встановити жорстку відповідальність за вчинення такого злочину.
Запровадити чітку і зрозумілу усім дефініцію корупції.
На мій погляд, вона повинна бути такою – корупція – це зловживання довіреною владою заради особистої вигоди.
Чітко і зрозуміло, до речі саме таке поняття корупції застосовується і у світі.
Всі інші кримінальні злочини, які стосуються службової діяльності, повинні бути приведені у відповідність з таким поняттям корупції, як кримінальним злочином.
В Кримінальному процесуальному кодексі України встановити обов’язок суду розглянути справи щодо корупції не пізніше 2 місяців з моменту надходження справи до суду.
Якщо щодо особи в Конституції запроваджений принцип презумпції невинуватості, то для державних службовців повинна бути введена до Конституції і законів презумпція корумпованості. Це означає, що на відміну від громадянина, який вважається невинуватим, поки його вина не буде доведена в суді, державний службовець при будь-якій підозрі, зобов’язаний доказати свою невинуватість.
Тобто, державний службовець – зобов’язаний доказати, що все, що він купив, було куплено на законних підставах.
Такий принцип запроваджений в деяких країнах і він доказав високу ефективність у боротьбі з корупцією.
У нас зараз в кримінальному законодавстві передбачено, що до кримінальної відповідальності за отримання хабара притягується не тільки посадова чи службова особа, яка отримала хабара, а і особа, яка дала цей хабар.
Багатолітній досвід існування цієї норми доказує її неефективність у боротьбі з корупцією.
Відповідати повинен лише посадовець, який вимагає або створює умови щоб людина дала йому хабара.
А особа, яка дала хабара, є фактично потерпілим від незаконних дій посадової особи, яка змушує своїми діями чи бездіяльністю цю особу дати йому хабара – необхідно звільнити від кримінальної відповідальності.
Тобто, вилучити із Кримінального кодексу України кримінальне покарання особи, яка дала хабар, незалежно від його розмірів і мотивів.
В цьому випадку, якщо така особа буде знати, що не підлягає за ці дії кримінальній відповідальності, викриття хабарників збільшиться в рази. І до речі, така норма теж вилучена в багатьох країнах, де є успішною боротьба з корупцією.
Це тільки частина тих заходів і конкретних дій, які можуть бути задіяні для ефективної боротьби з корупцією.
Частину кримінальних злочинів про корупцію, там де розмір неправомірної вигоди, отриманої державним службовцем є незначним, або не великим, необхідно перевести у корупційні проступки.
Розслідування цих корупційних проступків повинно бути максимально спрощеним, не більше 10 днів, після чого такий державний службовець повинен постати перед судом, який не пізніше 10 днів має увалити рішення.
У разі встановлення факту кримінального проступку ця особа має бути піддана покаранню. Обов’язковим додатковим покаранням має бути встановлено – заборона цьому корупціонеру займати будь-які державні посади та повна конфіскація усього належного йому майна.
Покарання за вчинення корупційних проступків, як і корупційних злочинів, повинні бути чітко визначені в законах безальтернативно, щоб не створювати корупційних ризиків в судах.
Кожний державний службовець зобов’язаний щорічно декларувати свої доходи і доходи своїх дорослих дітей. Ці декларації повинні бути належним чином перевірені. У разі виявлення з різних джерел доказів про недостовірно подані декларації або про факти невідповідності задекларованих доходів і реальними витратами, відносно такого державного службовця повинно бути негайно відкрито провадження у відповідному державному органі і не пізніше 10 днів ухвалено рішення. Необхідним елементом таких рішень, якщо вони не будуть підпадати під ознаки кримінальних проступків або кримінальних злочинів, повинно бути не тільки звільнення із займаної посади і припинення державної служби, а і конфіскація майна.
Важливою особливістю антикорупційної боротьби має бути публічність цієї роботи і максимально ефективний контроль суспільства.
Для цього будуть створені усі необхідні умови.
Щодо апеляційних і касаційних розглядів на вироки судів по корупційним злочинам і корупційним проступкам, то вони повинні бути завершені не пізніше 3 місяців з моменту винесення цих вироків, і шести місяців в касаційному порядку.
Після завершення касаційного перегляду провадження у справі припиняється, ніхто не має права переглянути рішення касаційного суду.
Таким чином, для ефективної боротьби з корупцією буде невідкладно внесено пакет законодавчих змін, який буде передбачати внесення змін до конституції в частині зупинення дії деяких положень конституції, які унеможливлюють ефективну боротьбу з корупцією строком на 10 (десять) років, про які було зазначено.
Після завершення цього десятирічного періоду необхідно буде прийняти рішення в залежності від наслідків боротьби з корупцією – або ще продовжити такий конституційний період, або його завершити, у разі наявності таких підстав.
Крім цих конституційних змін, цей пакет буде передбачати і внесення змін до чинного законодавства щодо боротьби з корупцією.
Я не розумію, як можна реально боротись з корупцією, якщо саме поняття "корупція" в Кримінальному кодексі України не являється злочином.
Це щодо змін конституційного і законодавчого характеру.
Серед організаційних заходів, впевнений в тому, що усі керівники антикорупційних органів зобов’язані подати у відставку у зв’язку з їх неспроможністю забезпечити реальне очищення влади від корупціонерів.
Замість них будуть призначені високоефективні, компетентні фахівці, які здатні будуть належним чином організувати діяльність цих необхідних і важливих державних структур.
Зважаючи не те, що в Україні створено необхідні правоохоронні органи та приймаючи до уваги оновлення їх керівників до сучасних вимог, які забезпечать ефективну їх роботу, а також враховуючи внесення необхідних конституційних і законодавчих змін – єдиною умовою для успішної боротьби з корупцією в Україні – залишається лише особисте зобов’язання Президента України очолити боротьбу з корупцією, тобто забезпечити повну політичну підтримку боротьбі з корупцією.
Ці та деякі інші пропозиції за короткий час дадуть необхідний результат. Вже через рік – рівень корупції знизиться майже в 2 рази і кожен українець відчує, що боротьба з корупцією від гасел перейшла у реальну боротьбу.
Головне, що ми повинні зробити спільними зусиллями - це те, щоб влада перестала бути джерелом заробляння нечесних грошей.
Саме можливість швидкого збагачення за рахунок зубожіння людей – багатьох і приваблює влада, які б гарні слова вони не говорили про бажання самовідданого і чесного служіння людям.
Якщо українська Влада на практиці це забезпечить – корупція в Україні буде подолана.