Навіщо Росія скуповує по всьому світу техніку СРСР: де поділися її запаси

Минулого тижня стало відомо, що російські спецпредставники намагаються домовитися з Суданом про викуп радянської техніки – зокрема, може йтися про танки. Ця африканська країна, яка перебуває з 2023 року у стані громадянської війни, є оператором великої кількості Т-54/55, Т-72, а також їхніх китайських та іранських модифікацій. І новина була б цілком прохідною, якщо не враховувати того, що Москва активізувала свою діяльність з питання викупу радянської техніки в усьому світі. Невже у Росії закінчується зброя? Спробуймо розібратися.

Ще 2022 року Росія зайнялася пошуком боєприпасів та техніки для своєї армії, яка загрузла у війні в Україні явно не на 2-3 дні. Але тоді цей пошук був не настільки активним, як у 2023 році, коли країна-агресор стала готовою викуповувати стару радянську та експортовану за останні 30 років російську зброю та техніку до країн Азії, Африки та навіть Латинської Америки.

А інформація про нинішні спроби росіян роздобути зброю в Судані дещо дисонує з бравурними пропагандистськими репортажами росЗМІ про те, що військово-промисловий комплекс країни працює як ніколи, а обсяги продукції зростають щодня. Але якби це й було правдою, то навряд чи Росія шукала б для викупу в усьому світі стару радянську техніку.

Приблизно 90% техніки, яку відправляє російський ВПК у зону бойових дій в Україну, – це не нова, вироблена абсолютно з нуля, а відновлена стара радянська – зі складів та центрів зберігання. І на третій рік повномасштабної війни в Україні російські запаси радянської техніки значно порідшали, а на тлі темпів її знищення, що прискорюються, і паралельно відновлення, процес скорочення запасів також прискорився.

Розгляньмо кожну категорію окремо.

Танки

Основні російські підприємства, які зайняті у виробництві та відновленні танків, це:

Уралвагонзавод – відновлення та модернізація Т-72. Відновлення та модернізація, а також у невеликій кількості виробництво Т-90;

Омськтрансмаш – відновлення та модернізація Т-80;

103 БТРЗ – відновлення та модернізація Т-62;

61 БТРЗ – відновлення та модернізація Т-72, Т-80;

163 БТРЗ – відновлення та модернізація Т-72.

До повномасштабного вторгнення в Україну в 2022 році Росія постачала до військ від 300 до 400 танків, але не нових, зроблених з нуля, а відремонтованих, модернізованих, відновлених після зберігання.

Нині 350-400 танків – це середній показник ВПК Росії відновлення, модернізації, виробництва та ремонту на місяць. З цієї кількості нової продукції російські окупаційні війська отримують не більше роти Т-90, решта – це інші категорії. Близько 100 танків – це відремонтовані після отримання пошкоджень, роботи над якими проводились переважно у рембатах.

На складах і центрах зберігання на початок 2024 року в Росії залишалося:

Т-90А та Т90С – до 100 танків;

Т-72 – близько 1500 танків різного ступеня ремонтопридатності;

Т-80 – близько 800 одиниць різного ступеня ремонтопридатності;

Т-62 – до 600 одиниць;

Т-54/55 – до 600 танків різного ступеня ремонтопридатності.

Таким чином, загальна кількість танків, що перебувають на зберіганні у відносно та умовно ремонтопридатному стані, становить 3 600 одиниць.

З урахуванням нинішніх показників інтенсивності бойових дій та збереження динаміки втрат ОБТ у окупаційних військ, запасів (саме запасів) ремонтопридатних танків у Росії залишається приблизно на рік.

Але важливим нюансом є ступінь придатності до ремонту, адже з 2022 року зі зберігання знімалися саме ті машини, на відновлення яких можна було витратити мінімум часу. Зараз на складах та центрах зберігання залишається саме та техніка, ремонт якої потребує більше часу та ресурсів.

ББМ

У Росії здійснюється як відновлення із запасів бойових броньованих машин, так і їх повноцінне виробництво. Основними підприємствами, залученими у цих процесах, є:

Курганський машинобудівний завод;

Волгоградський тракторний завод;

Арзамаський машинобудівний завод.

Крім того, на низці підприємств здійснюється модернізація продукції, що вже не випускається. Наприклад, Рубцівський машинобудівний завод модернізує БМП-1 до модифікації БМП-1АМ "Басурманін" із встановленням бойового модуля від БТР-82А, радіостанції типу Р-168 та програмно-апаратного комплексу апаратури внутрішнього зв'язку та комунікації.

До повномасштабного вторгнення в Україну ВПК Росії передавав щороку до військ нової, відновленої, відремонтованої та модернізованої продукції сумарно 350-450 одиниць. Але з 2020 по 2021 роки було передано рекордну кількість ББМ – понад 700, з яких щонайменше 300 це були зняті зі зберігання та модернізовані БМП-2.

Артилерія

Російський ВПК працює на понад 90% над відновленням артилерійських систем зі складських запасів часів СРСР. Виробництво нової продукції займає незначну частку від усіх артсистем, що постачаються в зону бойових дій.

На сьогодні радянські запаси артилерії в Росії у категоріях "введені в дію" та "на зберіганні" орієнтовно становлять:

Д-20 (152-мм) – близько 100 (на зберіганні близько 1 тис.);

Д-30 (122-мм) – близько 450 (на зберіганні близько 4 тис.);

Мста-Б (152-мм) – близько 450 (на зберіганні близько 550);

Гіацинт-Б (152 мм) – близько 100 (на зберіганні близько 1 тис.);

САУ Гвоздика 2С1 (122-мм) – близько 400 (на зберіганні близько 1,2 тис.);

САУ Акація 2С3 (152-мм) – близько 700 (на зберіганні близько 800);

САУ Гіацинт 2С5 (152-мм) – близько 150 (на зберіганні близько 500);

САУ Мста-С 2С19 (152-мм) – близько 400 (на зберіганні близько 150);

САУ Піон 2С7 (203-мм) – близько 100 (на зберіганні близько 100);

САМУ Нона-С 2С9 (120-мм) – близько 300 (на зберіганні близько 500);

САМУ Нона-СВК 2С23 (120-мм) – близько 30 (на зберіганні 0);

САМУ Тюльпан 2С4 (240-мм) – близько 30 (на зберіганні 150).

До цього списку не увійшли 120-мм міномети типу 2Б11, 82-мм БМ-37, 100-мм протитанкова гармата МТ-12 "Рапіра", дивізіонна гармата 85-мм Д-44 та інші. У категорії на зберіганні вказувалася та кількість, яка орієнтовно придатна для відновлення і може бути доведена до боєздатного стану.

Тобто у розпорядженні РОВ залишається в запасі приблизно стільки ж стволів, скільки було знищено з 2022 року. Але за наявності кількості відзначається погіршення якості артилерії, що відновлюється.

Висновки

Росія не просто так зайнята останнім часом пошуком країн, які готові їй продавати радянську техніку. Наявне очевидне виснаження запасів епохи СРСР на складах і центрах зберігання, а також погіршення якості того, що залишилося.

На третій рік повномасштабної війни російський потенціал, який низка експертів називали нескінченним, вичерпався. І це чудово розуміють у високих кабінетах Кремля, через що й намагаються всіма можливими способами переконати весь світ у зворотному – нав'язати думку, що російська армія здатна воювати довго, якщо її не посадити за стіл мирних переговорів. Зрозуміло, на її умовах.

Мирні переговори Росії потрібні як ніколи, адже через рік з'являтимуться категорії техніки, якими вона не зможе воювати з нинішньою інтенсивністю, і почнеться їхня втрата в мінус, навіть без можливості компенсації втрат у нуль.